Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Археологія / Археологічні дослідження в… / Розкопки на поселенні трипільської культури поблизу хутора Комуна на…

Розкопки на поселенні трипільської культури поблизу хутора Комуна на Переяславщині в 1994 році

Бузян Г.М.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 15 – 16.

У 1994 р. експедиція Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника провела дослідження на пізньотрипільському поселенні на західній околиці м. Переяслава-Хмельницького, поблизу хут. Комуна, в урочищі Жолоб-Крутуха. Поселення відкрите у 1969 р. експедицією Інституту археології АН УРСР [Круц В.О., Максимов Є.В. Звіт за 1969 р.]. У тому ж році там були здійснені розвідкові дослідження невеликого наземного житла – “площадки” (розміром 4,2×3 м).

Поселення Жолоб-Крутуха знаходиться за 0,2-0,5 км на південний схід від хутора, на краю лесового плато лівого берега Дніпра, біля давньої балки “Жолоб”. Дослідження 1994 р. включали детальне обстеження площі поселення i навколишньої території, визначення характеру та потужності культурного шару, залягання окремих “площадок” – розвалів наземних жител. Стратиграфічна ситуація ускладнена наявністю культурних нашарувань черняхівської культури. Уточнений розмір поселення : 400×240 м (близько 8 га). В дев’яти шурфах виявлено культурний шар та розвали трьох наземних жител. Розкоп I площею 40 м2 закладений на місці виявленого житла в південній частині поселення за 15 м від краю плато.

Залишки житла являють собою скупчення обпаленої глини-обмазки, яка нерівномірно залягала в горизонтальній площині на межі орного шару-чорнозему та суглинку на глибині 0,25-0,40 м та на площі 22 м2. Ці рештки пошкоджені глибокою оранкою, а також пізнішими ямами черняхівського часу (№ 2) та сучасною (№ 1). Розвал житла мав форму чотирикутника без чітких країв та кутів розміром 5,5×4,0 м, зорієнтований в напрямку південний схід – північний захід, вздовж краю плато.

Житло однокамерне. Біля південно-східного торцевого краю зберігся великий блок (1,6×1,4 м) валькової (з домішкою полови) обмазки з відбитками деревини знизу : плах шириною 12-13 см, які чергувалися зі стовпами або горбилями (всього 4 плахи та 2 стовпи). Вони зорієнтовані по продольній осі житла. Окремими ділянками-блоками вальковий шар залягав на всій площі розвалу. Його товщина 7-8 см. В кількох місцях на вальковій обмазці виявлені або окремі шматки, або невеликі блоки in situ так званої плиткової (з домішками піску) обмазки товщиною від 2-3 до 5-6 см.

В південно-східному куті решток житла розчищено вимостку підпрямокутної форми (розміром 1,4×1,15 м) у три шари плиткової обмазки, яку підстилав фрагментарно збережений, слабо обпалений шар вальків. Загальна товщина цієї вимостки досягала 5-7 см. Зверху на окремих ділянках її перекривала валькова обмазка з відбитками плах. Вірогідно, що в даному випадку ми маємо залишки черені печі.

В південно-західному куті розкопу виявлено яму № 3, яку частково перекривали рештки житла, i, таким чином, вона є більш ранньою за житло. В плані яма № 3 має круглу форму діаметром 2 м, глибина від денної поверхні – 1,65 м. Заповнення ями включало окремі уламки обмазки та кераміки.

Знахідки з розкопу I, житла 1

Рис. 1. Знахідки з розкопу I, житла 1.

На обмазці та за межами розвалу, зокрема, при прокопці суглинку нижче залягання обмазки виявлені уламки (цілих форм не знайдено) посуду таких основних груп : неорнаментованого, часто з підлощеною поверхнею; мальованого; орнаментованого наколами, вдавленнями, врізними лініями, в т.ч. з домішкою черепашки в глиняній масі зі згладженнями поверхні та нігтьовими вдавленнями (рис. 1). В процентному відношенні переважає кераміка першого типу – здебільшого неорнаментована зі згладженою або підлощеною коричнево-цегляною чи брунатно-чорною поверхнею. Уламки мальованого коричневою фарбою посуду представляють різноманітні форми мисок, чаш, великих округлотілих посудин та невеликих кубків. Орнаментальні схеми мальованої кераміки близькі до матеріалів Коломийщини I. Привертають увагу уламки від двох посудин із зображенням “дерева” з подвійним та потрійним стовбуром. Виявлені досить крупні уламки від кількох так званих кухонних посудин з більшою чи меншою домішкою черепашки у тісті, характерні для етапу С I. Крем’яних та кам’яних знарядь виявлено дуже мало.

В цілому кераміка попередньо датована кінцем етапу С I. Уточнене датування та синхронизація поселення з відомими пам’ятками Трипілля Правобережжя та Лівобережжя Дніпра стануть можливими з накопиченням матеріалу в ході подальших досліджень.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2788

Модифіковано : 5.06.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.