Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

П’ятий сезон досліджень у Сокільці

Захар’єв В.А.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 46 – 47.

У 1996 році спільна експедиція Хмельницького обласного краєзнавчого музею та Дунаєвецької районної станції юних туристів-краєзнавців п’ятий сезон продовжувала дослідження підплитового могильника XII-XIII століть в ур. Батарея поблизу с. Сокілець Дунаєвецького району Хмельницької області.

Головним завданням сезону було окреслення меж могильника, що в цілому і вдалося зробити. Виявлено, що недослідженими залишаються по два ряди поховань з півдня, заходу та півночі, і, можливо, один ряд зі сходу.

Під час розкопок виявлено 16 поховань. З них єдине № 66 було підплитовим. Однак, до підплитових варто віднести ще 5 поховань, які на час дослідження не були перекриті плитами, однак мали гарно збережені кістяки, а саме №№ 59, 60, 67, 68 та 69. Всі інші поховання – первинно-грунтові.

Всі поховання орієнтовані на захід, здійснені у неглибоких ямах 0,32-0,88 м без домовин.

Чоловічі поховання безінвентарні, жіночі репрезентують скроневі кільця у півтора оберта, S-подібні та петлеподібні кільця, виті срібні персні, петлеподібні кільця та кільця у півтора оберта, що носилися як персні. Вперше на могильнику знайдено двопетлеве кільце-перстень. В одному випадку виявлено залишки золототканої смужки. З елементів одягу виявлено комбінований гудзичок типу запонки.

На площі розкопу також виявлено кераміку та побутові речі потривоженого могильником шару поселення чорноліської культури, серед них бронзову булавку, залізний ножик з горбатою спинкою, прясла, фрагмент крем’яного серпа, а також дві плями господарчих ям та півземлянкового житла.

Наприкінці сезону спільно з чернівецьким спелеоклубом, яким керує Б.Т. Рідуш, проведено обстеження підземного комплексу в ур. Містечко – центрі пізньосередньовічного Сокільця.

Комплекс складався з власне підземного ходу та галереї з попарними нішами. Загальна довжина обстежених об’єктів близько 100 метрів. У чотирьох напрямках вони обмежені завалами.

Два відрізки галереї нараховували, відповідно, 11 та 12 пар ніш. Висота ніш 1,35 м, ширина 0,7-1,1 м. Висота галереї 1,7 м при ширині 1,1 м. Склепіння галереї готичного типу. Галерея вирита раніше як підземний хід.

Підземний хід розпочато в одній з ніш. Він має висоту 1,3 м і ширину 0,75 м. На одній з ділянок він огинає фундамент якоїсь споруди, що розташована в центрі базарної площі, можливо, ратуші. Тут і стався провал склепіння, та з’явився вхід. Далі, за провалом, хід двічі змінює напрямок і завершується.

Глибина залягання підземного комплексу 3,5 м. Він виритий у материковій глині.

Відсутність археологічного матеріалу поки що не дає можливості чітко датувати комплекс, однак встановлено, що галерея первинна, тоді як підземний хід прокопано пізніше. Естетичність оздоблення стін та склепіння галереї свідчать про негосподарче призначення галереї. Все це буде з’ясовано під час наступного сезону. Водночас буде проведено біолокаційну зйомку території базарної площі на факт виявлення продовження підземних комунікацій пізньосередньовічної доби.