Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Ковзани

Богдан-Ігор Антонич

Гей, тріскає кріпка, бадьора зимова погода,

на лижвах грає блиск, мов на ножів сталевім вістрі,

веселість лускає в лискучих, льодових городах.

Гей, крешуть наші ковзани із льоду срібні іскри.

Праворуч, навпрямки, ліворуч, поруч себе, гей!

Навприсядки, навсидячки, навстоячки, навтіки,

сріблистий сміх, іскристий біг, барвистий ніг трохей.

Гей, скільки радощів, весілля, щастя, сміху, втіхи.

Танцюємо, гарцюємо, гуляємо, уга!

Кип’ячий ритм, безжурний вальс і перегони, мети.

З пістолів – сміху кулями, бо наша вже снага.

Над нами на своїх еліпсах в ковзанні планети.


Примітки

Подаємо за першопублікацією: Вогні. – 1932. – Ч. 7, 1 квітня. – С. 99.

Лижви – ковзани.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 278.