Різдво

Богдан-Ігор Антонич

…чому є сніг такий м’який, сріблистий,

оксамитний та пушистий, наче теплий блам,

наче пуг, що по воді здається плисти,

вітер не сказав мені, й я не скажу теж вам.

…ця думка сам не знаю, звідкіля, пощо?

Давній сірий образ, почорніла листва.

Сніг мені нагадує далеке свято, що

має запах шоколаду та дитинства.

В тихий вечір на світанку хижого життя

написав тоді мій перший вірш – мій перший гріх.

Зорі – на тарілці хмар розсипана кутя,

місяць – на ялинці неба золотий горіх.

Примітки

Подаємо за першопублікацією: Дзвони. – 1932. – ч.2 (11). – С. 93. Рукопис зберігається у Львівській національній бібліотеці (від. рукоп., ф. 10, од. зб. 75).

Блам – виріб з хутра.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 277 – 278.