Маніфест серця

Богдан-Ігор Антонич

Рубаєте словами, мов сокирами,

грімкі, могутні, виголошуєте фрази як а, б…

але в своє загляньте серце щиро,

чи не оббріхуєте ви самі себе.

Ставляєте сучасний світ під ваших віршів дуло,

говорите: ми вістуни грядучих бур.

О, не такими вже вітрами дуло,

о, не такі вже тарани вдаряли в мур.

Ви кричите:

за нами б’є столунний тупіт тупо в тротуар,

туман підноситься червоний з поля.

Що ж вам на те:

це блеф, уява, гра, привиддя це пусте,

це вакханалія розхристаних примар,

не так родилася правдива воля.

Поставлю одначе справу руба,

без алегорії, просто з мосту, без ослон:

коли стає кобила історії дуба

[Вислів найбільшого поета червоної Росії Маяковського.],

чи ви її хвостом?

Вбираєте ви порожнечу в милозвучних слів трико,

махаєте поемами довженними, годинними,

і декламуєте: кров, крові, кров’ю, в крові, крові.

Я інший покладу закон:

право на щастя людини,

право любові.

Примітки

Подаємо за першопублікацією: Дзвони. – 1932. – Ч. 2 (11). – С 92 – 93.

Маяковський Володимир Володимирович (7.7.1893 – 14.4.1930) – російський поет, публіцист, драматург і громадський діяч.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 276 – 277.