Два ворони

Левко Боровиковський

(З Пушкіна)

Ворон к ворону летить,

Ворон ворону кричить:

«Де б нам, вороне, поснідать?

Як би нам про те розвідать?»

«Єсть! Лети за мною вслід –

Буде снідання й обід:

В чистім полі кущ рокити –

Під кущем козак убитий.

Хто й за що убив його –

Тілько сокіл зна того,

Та кобилка вороная,

Та козачка молодая.

З поля сокіл улетів;

На кобилку ворог сів;

А козачка жде милого,

Не убитого, живого».

20 мая 1829

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Вестник Европы», 1830, № 3 (лютий), с. 186, за підписом: «Б» і з такою авторською приміткою: «Размер подлинника соч. А. Пушкина». Під текстом твору стоїть дата написання: «20 мая 1829».

Авторство Боровиковського підтверджується на підставі «Реестра…», де «Два ворони» стоять під № 25 (рубрика «Песни»).

«Два ворони» – переклад однойменного твору О. С. Пушкіна. Боровиковський в основному не відходить від оригіналу, лише в двох випадках допускає лексичні зміни («хозяйка» і «богатырь» на «козачка» і «козак»).

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 47.