Ой у Галі свекруха лихая

Запис Дніпрової Чайки

Ой у Галі свекруха лихая,

Сама Галя – Галя молодая.

Та послала Галю в неділеньку жати.

– Іди, доню, та не оглядайся,

Жни пшеницю та не розгинайся!

[Співається на останніх три такти.]

Ішла Галя та й не оглядалась,

Жала Галя та й не розгиналась.

Ой дожала Галечка до краю,

Огляділась – сонечко сідає.

Як побігла Галя із поля додому,

Із поля додому.

Пішла Галя корів же доїти. (2)

Чотири здоїла, під п’ятою сіла,

Під п’ятою сіла.

Вийшла к Галі свекруха лихая: (2)

– Ой, ти ж, Галю, ще й ти молодая, (2)

А де твоя, Галю, дитина малая? (2)

– Ох, мені горе, я в полі забула,

Ох, і горе, я в полі забула!

Як побігла Галя із дому у поле,

Як побігла із дому у поле,

А там літає орел сизокрилий. (2)

– Ох і ти літаєш, сизокрилий орле,

Чи не бачив малої дитини?

– Ой я бачив, та ще й приглядався:

Коло неї аж три няньки скачуть.

Що первая – очі випиває,

А другая – серденько виймає,

А другая – серденько виймає,

А третяя – кісточки хитає…

Як прибігла Галя із поля додому… (2)

– Ой дай, мати, гостренького ножа

Урізати лляне полотенце!

Не влучила Галя в лляне полотенце,

А влучила сама себе в серце.

– Оце ж тобі, мати, три гріхи на душу: (2)

Що первий гріх – неділя святая,

А другий гріх – дитина малая,

А третій гріх – Галя молодая

[Співається на останніх три такти.].

Що по Галі усі дзвони дзвонять,

А свекруху нагаями гонять.

Що на Галю домовину тешуть,

А свекруху нагайками чешуть.

А вже Галю, Галю поховали,

А свекруху на Сибір загнали.

Що по Галі увесь народ плаче,

По свекрусі чорний ворон кряче.

Примітки

Зап. в с. Збур’ївка (Лисенко, вип. 5, № 8; рукопис Лисенка, арк. 68 зв., № 7).

Подається за виданням: Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. – К.: Музична Україна, 1974 р., с. 133 – 135.