«Битими шляхами побитими…»

Микола Хвильовий

Битими шляхами побитими

буряк рясно поле вкрив…

рипіли вози, гарби –

йшли: час вів.

Співали пісні голосно,

а на розі висвистував димар.

Далечінь вабила, вигравала

(кольорами фортеці)

а позаду обізветься

пітьма.

Та невже то, братні, нема далі шляху?

Та невже то завше золотес поле?

Ой ти, моя чорнобрива воле!

Тільки далі шукати тебе…

Тільки далі!

І в душі захлюпочеться дзвін.

Молотки! Молотки!..

Далі! Далі!

Примітки

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 330 – 331.