«В калюжах крові тоскний тон...»

Клим Поліщук

В калюжах крові тоскний тон. –

Ридають думи й мрії. –

О, як пройти нам крізь бетон,

Не стрінувши повії?…

Ми сиплем іскрами очей,

Палаєм дивним жаром,

І в тьмі заляканих ночей

Тривожим всіх пожаром…

І ждемо дня, – хоч день погас –

Мережим згадки білі,

А хтось в душі сміється з нас:

Смішні… Маленькі в ділі…

Та все на бік… Вперед ідем… –

Узори квітнуть кров’ю… –

Повіям купимо Едем

Цнотливою любов’ю…

1920 р. 13 І. Київ.

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 59.