IV

Клим Поліщук

Бризки за бризками. Грони.

Пащі одвертих пісень.

Яриться дивно червоний день. –

Хвиля за хвилею. Мило.

Безліч рішучих голов.

Хвилями брук затопило знов.

Іскри за іскрами. Море.

Ллється, хлюпощеться сміх. –

Люди – не люди. Потвори їх.

Гасне заграва в заграві.

Грає розбурханий тон.

Стомить квітки кучеряві сон…

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 38.