Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Р / Степан Руданський / Небилиці / Люба / 11

Небилиці

Люба

11

Степан Руданський

X

Варіанти тексту

Розійшлися добрі люди,

Потім знов зійшлися.

Піп, кадило і могила

Для вмерлих найшлися.

Засвітили люди свічі,

Піп зачав кадити,

І зачали за умерлих

Господа молити.

Заспівали «Вічна пам’ять»,

Думають спускати,

Та дівчина Люба рветься

Ще поцілувати.

Не пускали… Та від’їлась

Дівчина зубами

І вхватилась за ті кості

Обома руками.

І вчепилась, і зачала

Гіренько ридати,

Сухі кості цілувати,

К серцю пригортати.

Бог із нею! видно, доля

Так її судила:

І дівчину наостаток

Гадина вкусила.

І вмирала та дівчина,

І проговорила:

«Аж тепер я буду разом

З тим, кого любила!..»

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1356

Модифіковано : 8.09.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.