Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

7

Степан Руданський

Варіанти тексту

Жнива були й проминули

Осінь наступає.

Вітер віє-повіває,

Листя обриває.

Сумні дні короткі стали,

Розляглись тумани,

І пташки за синє море

Понеслись стадами.

Стали й дощики спадати,

Руна прикропляти,

Ба й зачали від покрови

Сніжки пролітати.

От настало і Андрея,

Дівоньки гадають:

То на щастя по кошарах

Баранів шукають,

То виходять за ворота

І трясуть ложками,

То звиваються з нитками

Помежи колами.

То до річки йдуть по воду,

Губой набирають,

Розглядають, що попалось,

І по тім гадають,

То замісюють на солі

Коржики маленькі

І їдять їх, щоб приснився

Суджений миленький.