Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

3

Степан Руданський

«На добридень, Ганнусенько!

Ой як ся ж ти маєш?

Ой чи спиш ти, чи що робиш,

Чи мене чекаєш?»

«Ой не сплю я, мій Івасю,

А думу гадаю,

Як я тебе, мій миленький

Повидати маю».

«Позволь, позволь, Ганнусенько,

Із коника злізти;

З коня злізти вороного,

Коло тебе сісти».

«Най пасеться на лугочку

Кінь твій вороненький!..

Сядь зо мною, мій Івасю,

Голубе сивенький».

«Позволь, позволь, Ганнусенько,

Себе обійняти;

Позволь, позволь рум’янее

Личко цілувати».

«Не позволила б нікому,

Но тебе кохаю,

І для тебе, мій Івасю,

Я то позволяю».

Ой пасіться, не дивіться,

Сірії корови,

Як цілує біле личко

І чорнії брови!..