Ніч у ніч

Переспів Степана Руданського

(Сербського поета Бранка Радичевича)

Кому миле синє море,

Кому милий місяць, зорі;

Мені мила моя річка,

Мені мила темна нічка.

Я щоночі йду до річки,

Беру човен невеличкий,

Молод, весла підіймаю,

На той берег поспішаю.

Вода пінить, човен плине,

Допливає середини,

Страшні хвилі, страшні кручі…

Допоможи, всемогучий!

Вода пінить, човен крає –

Через хвилі пробігає;

Ще раз руки підіймаю,

До берега допливаю;

І на берег живо скачу,

І здалека дівча бачу,

І потиху йду на гору,

До милої мої двору.

Близько двору коло плота

Поглядаю на ворота:

У воротях, як калина,

Моя любая дівчина.

Сонце, живо ж опускайся!

Живо, нічко, підіймайся!

Живо, мила, йди до хати!

Годі мене виглядати!

[1861]

Вперше надруковано у журналі «Основа», 1861, № 2, стор. 52 – 53. Автограф невідомий. Подається за першодруком.

Радичевич Бранко (1824 – 1863) – сербський поет-романтик.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 214.