Елегія

О. С. Пушкін
переклад Михайла Старицького

Шалених літ веселощі змертвілі,

Як хміль важкий, мені тепер не милі;

Але, як мед, журба сподавня лиш

В моїй душі чим далі, тим міцніш…

Мій шлях сумний: віщує труд і горе

Прийдешнього бурхливе, грізне море!

Але, брати, не хочу помирать!

Я хочу жить, щоб мислити, страждать,

І відаю, що стріну раювання

Серед турбот, і стогону, й страждання…

Знов мрією поезії уп’юсь,

Над вигадом сльозами обіллюсь,

І може стать, що захід мій востаннє

Ще привіта ухмилкою кохання?!

Примітки

Вперше надруковано в збірці «Поезії», К., 1908, стор. 111. Друкується за цим виданням. Переклад поезії «» (1830 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 261.