Записка Сидора Воробкевича
про своїх предків

Кіцмань, 4 цвітня 1858

Маленький нарис про мої предків, списаний зі слів моєї бабусі Параскеви Воробкевичевої, родженої Яновичівної.

Прадід мого діда Михайла Воробкевича був у Семаківцях, (звався) мабуть, Іван де Оробко. Зі страху перед рекрутчиною він прийшов до Буковини, до села Прилипча. Його син Тимофтей, батько мого діда, був священиком у Прилипчу, а пізніше в Луці. Той мав сина Михайла де Оробка, котре то прізвище він, бувши клериком, змінив на Воробкевич.

Батько мого діда Тимофтея був, як кажуть, нерідним братом професора Якова Воробкевича, – в якім степени братом, не знати. Він називався Яків Оробко, його син Михайло Воробкевич, а його внук Яків, священик.

Дід моєї бабки називався Іван, був священиком у Кіцмані. Його син, а батько бабки – Василь Янович…

…Брат діда Івана, моя бабка, Степан Патакіс збудували церкву в Горішнім Кіцмані. Вона тому така мала, бо Кіцмань мав тоді лише 30 ч. Збудували її ще перед заняттєм Буковини, отже перед 1777-им роком.

Ізидор Воробкевич. Слухач III року теології

Примітки

Вперше надруковано в газеті «Руслан» (1907, 2 березня, № 49). Письменник стверджує походження своїх предків із покутського села Семаківців, а не з Литви. Подано за першодруком із незначним скороченням. Переклад з німецької О. Маковея.

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 540.