«Там в долі явір і верба…»

Сидір Воробкевич

Там в долі явір і верба

Ростуть, мов брат-сестриця,

Стоїть там з давнього-давна

Цимбрована криниця.

Туди не раз і я ходив

І ту погожу воду пив,

Там в діл той, до криниці.

Раз спека була, що аж страх

Бігцем я до криниці;

Що бачу я? – дівча стоїть,

З очима, мов зірниці!..

І вже забув, що пить хотів,

Як ту дівчиноньку зуздрів

Там в долі при криниці.

Поміг тягнути їй ведро,

Води з него напився,

В очах дівочих бідний я

Навіки утопився!..

І довго з нею розмовляв

І з жалем руку їй подав

Там в долі при криниці.

Щоб висохла, кринице, ти!

Спокій ти мій узяла!

Що, дівче, я тобі зробив,

Що хлопця вчарувала?

Віддай же серце мені в дар,

Як ні – звари отрутний чар,

Щоб згинув при криниці.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 39.