У лісі

Сидір Воробкевич

Як друг тебе ізрадив

І ланц тобі скував,

Надії цвіт прекрасний

Змарнів, зісох, зів’яв,

Біжи, мій побратиме,

В тінистий темний ліс, –

Там серце прохолоду,

Мій друже, найде скрізь.

Потік тебе розважить,

А таємничий шум

Смерек тебе потішить,

Мов звук родимих дум.

У лісі, у лісі,

Де мир, тишина,

Душа відживає

Прибита, сумна.

У лісі потоки,

Мов чистий кришталь,

Там серце забуде

Пекучий свій жаль!

У лісі! у лісі!

Як дівче чорноброве

Зломило свій обіт

І щирої любові

Зів’яв навіки цвіт,

Біжи, мій побратиме,

У ліс, там чоловік

Знаходить для серденька

Цілюще зілля, лік.

Там співи й радість пташків

І шум галуз густих

Тебе, мерця, навернуть

Знов до людей живих.

У лісі, у лісі і т. д.

Як смуток, мов червак той,

Серденько ізточив

І ти одно бажаєш:

На світі щоб не жив,

В лісок біжи, мій друже,

І руки там зложи

До тихої молитви:

«Ах, Боже, поможи!»

Тяжкеє горе, смуток

Пропадуть без сліду,

А ти весело скажеш:

«Знов чую, що живу».

У лісі, у лісі і т. д.

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 184 – 185.