Начальная страница

МЫСЛЕННОЕ ДРЕВО

Мы делаем Украину – українською!

?

Остров Венецианский (Гнилище и Лиска) с 1240 по п.п. XIX в.

Парникоза И.Ю.

Назва островів Гнилище та Лиска, які імовірно відповідають сучасному Венеціанському острову, зустрічаються в XVI ст. коли Микільський пустельний монастир приєднав ці два невеличких, сусідніх з Трухановим острови, на яких в 40-х рр. спробував влаштувати власний перевіз на Дніпрі. Обидва острови вперше згадуються у 1611 р. Це як і у випадку Труханового острова призвело до зіткнення з магістратом. За судовим рішенням острови залишилися у віданні монастиря, але за користування перевозом він був зобов’язаний платити магістрату (Климовський, 2002).

У 1623 р. монастир знову звертається до суду з приводу «ґвалту» зчиненого магістратом на його островах Гнилище та Лисці. У 1643-45 рр. ця справа знову розглядалося по судах, і острови були визнані власністю монастиря, але магістрату підтвердили його винятково право на влаштування перевозів через Дніпро, і навіть на цих островах, за що він був зобов’язаний лише сплачувати монастирю 1,5 камені воску (Климовський, 2002).

Київ Острови Лиска та Гнилище Київ Район суч. Венеціанського острова
Рис. 2.4.3.44. Острови Лиска та Гнилище в інтерпретації С. Климовського Рис. 2.4.3.45. Район суч. Венеціанського острова на мапі 1740 р.

Зважаючи на те, що ще до другої світової війни південна частина сучасного Венеціанського острова була вкрита пісками, вона імовірно і була о. Лискою. Проте жодних фактів що прямо свідчать про це немає.

Київ Район суч. Венеціанського острова… Київ Район суч. Венеціанського острова…
Рис. 2.4.3.46. Район суч. Венеціанського острова на мапі 1750 р. Рис. 2.4.3.47. Район суч. Венеціанського острова на мапі 1799 р.

Лівобережне урочище яке згодом назвали Венеціанським островом (сучасний Гідропарк) станом на середину ХІХ ст. усталеної назви не мало. На мапах 1820, 1842, 1849 та 1855 рр. можна побачити, що зі сходу це урочище відділялося староріччям Десенки, яке в повінь перетворювалося на протоку та відрізало суч. Венеціанський від решти лівого берега. Це староріччя (в д.п. ХІХ ст. назване Русанівським рукавом чи протокою) утворилося впродовж історичних меандрувань заострівного рукава і проходило на захід від Микільської слобідки. Його складовими були показані на вищезазначених мапах затоки та окремі озера-стариці. Це «озеро Васильевское» та «озеро Русаново» з мапи 1820 р. та затока «оз. Русанов» (кол. Василівське озеро) та «оз. Святище» (кол. оз. Русаново) на мапі 1842 р. На мапі Київської та Полтавської губернії 1849-50 рр. показано також Затоку та мережу стариць по трасі Русанівського рукава. Така ж затока наявна на мапі 1849 р. На мапі 1855 р. ця затока підписана – «З. Русановка».

Сам масив суч. Венеціанського мав підвищену західну частину – піщаний прирусловий вал головного русла Дніпра, добре помітний на мапі 1842 р. Саме тут згодом виникне Передмостова слобідка. Східна частина урочища натомість була низинна та прорізана численними староріччями. В повінь вона ставала великим водозбірником. Натомість одне з староріч, яке починалося на схід від лівобережного закінчення Наводницької переправи, тягнулося на південь і впадало в Дніпро. Воно також мало східне відгалуження, яке сполучало його з трасою Русанівського рукава. Саме з цього відгалуження сформується в д.п. ХІХ ст. протока що розділить о. Венеціанський навпіл, а згодом після перекриття в 1884 р. запрудою стане сучасним оз. Берізка на Гідропарку.

Як свідчать мапи 1750 та 1820 рр. забудови на сучасному острові Венеціанський в той час ще не існувало. На мапі 1820 р. позначено Наводницьку переправу, дорогу з неї «в столичный город» до «Красного городского трактира» на роздоріжжі на Санкт-Петербург та Бориспіль. Позначено також будівництво дніпровської шосейної дамби комплексу Ланцюгового мосту.

З забудови на мапі 1842 р. показаний лише постоялий двір перед лівобережним виходом з Наводницької переправи. Тут знаходився трактир Рязанова (який подекуди помилково розміщують на Трухановому острові чи на місці сучасного Броварського проспекту, див. ). Ось як згадує цей трактир Т. Шевченко в своєму оповіданні :

«Зима с контрактами и прочими радостями невидимо мелькнула предо мною. Перед лицом мартовского солнца сконфузился и почернел белый снег. Ручьи весело зашевелились в горах и побежали к своему пращуру Днепру-Белогруду сказать о приближении праздника богини Яры. С любовию принял лепечущих крошек старый Белогруд и распахнул свою синеполую ризу чуть-чуть не по самые Бровари. Рязанова трактир, как голова утопленника, показывается из воды. А гигант мост, как морское чудовище, растянулся поперек Днепра и показывает изумленному человеку свой темный хребет из блестящей пучины. Прекрасная, величественная картина!».

Подорож Кобзаря, описана в цьому творі, відбулася імовірно в 1845 р. Микола Лєсков також згадує про «грандиозные кутежи в трактире Рязанова» (). Трактир позначений на мапі Київської та Полтавської губернії 1849-50 рр. як «трактир Резанова». На мапі 1855 р. ми також бачимо окремі прямокутники в західній частині острова біля Наводницької переправи в місці де знаходився вище згадуваний трактир. До-речі саме район цього трактиру показаний на зображеннях Наводницької переправи на малюнках Гроте, Сажина та Штернберга 1840-х рр. ХІХ ст. На мапах 1842 та 1855 рр. ми також бачимо будівництво дніпровської шосейної дамби, а також готовий комплекс Ланцюгового мосту, відповідно.

Київ Район суч. Венеціанського на мапі… Київ Район суч. Венеціанського острова…
Рис. 2.4.3.48. Район суч. Венеціанського острова на мапі 1820 р. Показано: 1 – «озеро Васильевское», 2 – «озеро Русаново», 3 – Микільську Слобідку, 4 – Наводницьку переправу та дорогу з неї «в столичный город» до «Красного городского трактира» на роздоріжжі на Санкт-Петербург та Бориспіль Рис. 2.4.3.49. Район суч. Венеціанського на мапі 1842 р. Показано Наводницьку переправу та постоялий двір біля неї, а також дорогу з неї на Петербург, затоку «оз. Русанов» (кол. Василівське озеро), «оз. Святище» (кол. оз. Русаново), 3 – Микільську Слобідку, будівництво дніпровської шосейної дамби

Київ Венеціанський Київ Венеціанський
Рис. 2.4.3.50. Одне з найбільш ранніх зображень сучасного Венеціанського острова на малюнку М. Сажина, 1840 р. Рис. 2.4.3.51. Одне з найбільш ранніх зображень сучасного Венеціанського острова на малюнку Гроте, 1849 р.

Цей район пов’язаний з переломною в житті Т. Шевченка подією. Наприкінці березня 1847 р., коли почались арешти членів Кирило-Мефодіївського товариства, саме з суч. острова Венеціанського Наводницькою переправою повертався Кобзар. Його заарештували, коли він переправився через Дніпро на правий берег. Тут у нього відібрали збірку «Три літа», що стала одним з головних доказів проти нього (Зайцев, 1994).

Київ Острови Муромець та Труханів на… Київ Труханів острів, Муромець та…
Рис. 2.4.3.52. Сучасний острів Венеціанський на мапі Київської та Полтавської губернії, 1849-50 рр. Помітна траса Ланцюгового мосту, помічено бараки робітників (1), з яких імовірно починалася Передмостова Слобідка, показано також не підписану Русанівську затоку (2) підписаний «трактир Резанова» (3), а також Микільську Слобідку, на якій показано батарею та казарми – Передмостового укріплення Рис. 2.4.3.53. Сучасний острів Венеціанський на мапі Києва 1855 р. 1 – підвищене західне узбережжя – прирусловий вал та траса Ланцюгового мосту та дніпровської шосейної дамби, 2 – споруди на місці трактиру Рязанова, 3 – «З. Русановка»