Логотип Мысленного древа

МЫСЛЕННОЕ ДРЕВО

Мы делаем Украину – українською!

НАУКА

ОБРАЗО
ВАНИЕ

ЛИТЕРА
ТУРА

Письмо на сайт
Версия для печати
Лента новостей (RSS)
Наука / Киевоведение / Киевские острова и… / 4. Пути сохранения долины Днепра в Киеве

Киевские острова и прибрежные урочища на Днепре – взгляд сквозь века

4. Пути сохранения долины Днепра в Киеве

Парникоза И.Ю.

«Яким має бути національний парк в Татрах і як маємо підійти до питання його створення? Приклад для таких «парків» американський парк Єллоустоун є повним резерватом. Людина не може там нічого робити, може тільки ходити та дивитися. Якщо ми не маємо змоги мати національного парка відповідно до американської практики, то принаймні можемо отримати його у власному виконанні. На відступ же від початкової ідеї при цьому слід дивитися лише як на необхідне зло».

Я. Гілберт-Павліковський, 1923 р.

Питання збереження дніпровської заплави в Києві прогресивні люди свого часу почали ставити ще в кінці ХІХ на поч. ХХ ст., що супроводжувалося ініціативами з припинення розміщення джерел забруднення на заплаві, боротьбою із стічними водами, а також боротьбою з браконьєрством. Згодом були створені і перші природоохоронні території для захисту нерестовищ – так звані рибні заповідники. З 1921 р. на прикиївській заплаві діяв заповідник «Конча-Заспа», ліквідований в 1934 р. В період після другої світової війни нарешті було гідно оцінено природний потенціал київської заплави і її цінне ландшафтно-рекреаційне значення. Це призвело до рішення не відновлювати острівні поселення. Зауважимо, що подібний підхід до цінування ландшафтно-рекреаційних властивостей річкових заплав в межах міської території поширився і в великих міських центрах Західної і Центральної Європи, внаслідок чого окремі острови, а подекуди і цілі річкові заплави були захищені від забудови та перетворені на рекреаційні зони. Поширені такі підходи і на інших континентах світу.

В 1970-90-х рр. на київській заплаві було створено низку різного розміру об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Проте зробленого для збереження унікального природно-культурного ландшафту, яким є заплава Дніпра в Києві, недостатньо. Ще дуже багато чого треба зробити. При цьому ми можемо орієнтуватися на досвід збереження природоохоронних коридорів в долинах великих річок Європи, таких як Одра чи Вісла, і перш за все на функціонуючі тут національні природні парки, такі як наприклад національний парк Нижньої Одри на кордоні Польщі та Німеччини. Добрі приклади збереження заплав річок існують і в Україні. Найбільш ефективні з цією метою регіональні ландшафтні парки (РЛП) – «Кременчуцькі плавні», та національні природні парки (НПП): «Нижньосульський», «Мезинський», «Великий Луг», «Гомільшанський», «Святі Гори», «Нижньодністровський», «Нижньодніпровський» та ін. Зважаючи на накопичений досвід, для збереження природних і історико-культурних скарбів заплави Дніпра в Києві пропонується створити комплексний об’єкт природно-заповідного фонду – національний природний парк. При цьому першою стадією такого створення може бути реальне створення та суттєве розширення об’єкта місцевого значення – РЛП «Дніпровські острови» площею 1214,99 га , формальне рішення про оголошення цього об’єкту прийнято ще 23 грудня 2004 р. Київською міською радою. Проте справа його фактичного функціонування поки що не зсунулася з мертвої точки. Державне комунальне підприємство „Плесо”, яке було ініціатором створення РЛП, досі не здійснило жодних заходів із формування парку. Не розроблено проект організації, не здійснено винесення в натуру та зонування. Не сформовано дирекцію, штат охорони та наукових співробітників парку. Результатом такого грубого ігнорування прямої вказівки у рішенні Київради стали суттєві втрати природної цінності київських островів за вказаний період ().

Зважаючи на це в даному розділі ми весь час будемо вести мову про проект розширення регіонального ландшафтного парку – створення на його базі національного природного парку. Варто зазначити, що на даному етапі можна говорити не лише про тільки реанімацію формально створеного РЛП, чим займається низка громадських організацій, та створення на його базі або самостійного НПП «Дніпровські острови». Можливе також входження заплави Дніпра до вже існуючого НПП «Голосіївський», як самостійного науково-природоохоронного відділення (відділень).

З огляду на складність створення природоохоронних територій в екокоридорах на урбанізованих територіях, дуже важливою є правильна організація національного парку, зокрема його вдале зонування, яке має базуватися на зведеній інформації про комплексну цінність окремих складових дніпровського коридору в столиці. До нашого часу дані відносно цього мали фрагментарний характер і до сих пір були лише деякі спроби проаналізувати їх та об’єднати. В попередніх розділах нашої монографії ми досить детально розглянули усі складові цінності дніпровської заплави в Києві. В цьому ж розділі на основі аналізу комплексу критеріїв та вимог до функціонального зонування РЛП та НПП запропоновано також проект зонування розширеного РЛП – проектованого НПП «Дніпровські острови».

4.1. Главные угрозы пойме Днепра в г. Киеве

4.2. История природоохранных инициатив и создание природоохранных объектов на пойме Днепра в Киеве

4.3. Существующие объекты природно-заповедного фонда долины Днепра в пределах Киева

4.4. Проектируемые объекты природно-заповедного фонда долины Днепра в пределах Киева

4.5. Международный опыт создания природоохранных территорий в поймах крупных рек и на территории крупных городов

4.6. Необходимость сочетания активной и пассивной форм охраны природы и общая характеристика функциональных зон регионального (национального) парка

4.7. Критерии выделения функциональных зон расширенного регионального ландшафтного парка – проектируемого национального парка «Днепровские острова»

4.8. Зонирование расширенного регионального ландшафтного – проектируемого национального парка «Днепровские острова»

4.9. Реинтродукция редких видов флоры и фауны

4.10. Библиография раздела 4. Пути сохранения долины Днепра в Киеве

4.11. Галерея к разделу 4. Пути сохранения долины Днепра в Киеве

Предыдущий раздел | Содержание | Следующий раздел

Понравилась страница? Помогите развитию нашего сайта!

© 1999 – 2019 Группа «Мысленного древа», авторы статей

Перепечатка статей с сайта приветствуется при условии
ссылки (гиперссылки) на наш сайт

Сайт живет на

Число загрузок : 713

Модифицировано : 26.04.2019

Если вы заметили ошибку набора
на этой странице, выделите
её мышкой и нажмите Ctrl+Enter.