«Під вальса Штрауса в саду…»
Герась Соколенко
Під вальса Штрауса в саду
У даль замріяно бреду.
Душа звільняється від мук,
Її леліє ніжний звук.
В мойому серці він бринить.
Я хочу плакать і радіть.
Я хочу землю обійнять,
На неї впасти й цілувать.
|
|
|
МИСЛЕНЕ ДРЕВО Ми робимо Україну – українською! |