Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Освіта / Студентам / Античні держави Північного… / Економіка грецьких колоній Північного Причорномор’я / Монетна справа

Античні держави Північного Причорномор’я

Економіка грецьких колоній Північного Причорномор’я

Монетна справа

Ольговський С.Я.

Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей випускали власну монету протягом всієї античної доби, інші міста — Керкінітіда, Феодосія, Німфей, Фанагорія, Горгіпія, Сіндіка карбували монету епізодично. Основним матеріалом для монет були мідь і срібло, рідше — золото. Техніка карбування була всюди однаковою. Спочатку у формах відливались круглі заготовки, на яких потім викарбовували зображення і легенди. Такі заготовки виявлені в Ольвії і Херсонесі.

Ольвія в архаїчний час показала своєрідність монетної справи, яка виявилась у відливанні монет, спочатку це були дельфінчики, а потім литі аси. Дельфінчики поділяються на дві групи — анепіграфні і з написом АРІХО або ?Y. Анепіграфні дельфінчики мають різноманітну форму — від точного відтворення форми дельфіна до схематичного зображення різних видів риб. Для виготовлення таких дельфінчиків використовувалось, принаймні, 9 типів сплавів з домішками олова, свинцю, сурми, миш’яку в різних комбінаціях і пропорціях. Для виготовлення дельфінчиків з написами використовувалась тільки олов’яно-свинцева бронза і всі вони однакової форми. Враховуючи, що монети одного номіналу і одного центру завжди відрізняють сталість форми і однотипність сплаву, можна припустити, що різні серії анепіграфних дельфінчиків відливались різними майстрами. Домішки миш’яку і сурми в металі анепіграфних дельфінчиків характеризують сировину північно-уральського походження, що також підтверджує роботу в Ольвії варварських майстрів.

Дельфіноподібні монети Ольвії Стрілоподібні монети
Дельфіноподібні монети Ольвії Стрілоподібні монети

Емісія ще однієї монетної форми властива Нижньому Побужжю в архаїчну добу. Це монети-стрілки, виготовлення яких на Березані припускав В.В. Лапін. Але більшість монет-стрілок знаходять на Балканах, в тому числі і в складі скарбів, в одному з яких знаходилась ливарна форма для відлиття монет-стрілок. На території Угорщини відомі вістря стріл, “монетизовані” шляхом заливки у втулку свинцю. Все це свідчить що монети-стрілки, як монетна форма, були винайдені в Західному Причорномор’ї, звідкіля потрапили у Нижнє Побужжя.

Наступною монетною формою в Ольвії стають литі аси із зображенням Афіни з одного боку і колеса з другого, а також Горгони або Деметри з одного і орла з дельфіном у пазурах з другого боку, які характеризуються сталістю форми і рецепту сплаву. Але в IV ст. до н.е. випуск литих монет припиняється і монетна справа Ольвії набуває загальних для інших колоній рис.

Бронзові монети з Ольвії Монети царя Скілура, які карбувалися в Ольвії
Бронзові монети з Ольвії: 1 – монета із зображенням голови Афіни (av) та колеса (rv); 2 – монета із зображенням голови горгони Медузи (av) і полісної емблеми (rv) Монети царя Скілура, які карбувалися в Ольвії (за П.Й. Каришковським)

Карбовані мідні “борисфени” мали зображення річкового божества з одного боку і сокири та горита на другому. Ці монети випускались до кінця ІІІ ст. до н.е. У IV ст. карбувались також срібні і золоті монети, але в ІІІ ст. до н.е. всі монети знову карбувались виключно з міді. В кінці ІІІ–ІІ ст. до н.е. відомо декілька срібних монет, але вони, як і мідні, надкарбовуються і перекарбовуються, що свідчить про нестійке становище фінансів в цей час. Цікаві монети скіфського царя Скілура, що карбувались в Ольвії у ІІ ст. до н.е.

Після гетського розгрому, на межі нової ери, в Ольвії відновлюється випуск мідної монети, але, крім міської мідної, карбують золоті і срібні монети скіфських царів Фарзоя і Інісмея.

З кінця ІІ ст. монети набувають вигляду монет римських провінцій — на лицьовому боці зображені портрети і титулатура римських імператорів і членів їх сімей. Останні монети Ольвії були випущені при Олександрі Севері. Після готського розгрому, хоча місто ще продовжувало існувати, монетна емісія в Ольвії припиняється.

Ольвійські монети часів правління імператора Септимія Севера Монети Тіри середини I ст. до н.е.
Ольвійські монети часів правління імператора Септимія Севера Монети Тіри середини I ст. до н.е. (за П.О. Бурачковим)

Тіра розпочала карбування власної монети у другій половині IV ст. до н.е. Це була срібна драхма із зображенням Деметри на лицьовому боці і бика, що б’ється рогами, на зворотньому. Решта випусків, за винятком рідкісних золотих статерів, були мідними. До ранніх відносяться і монети із зображенням річкового божества Тіраса і голови коня.

У ІІІ–ІІ ст. до н.е., як і решта міст Північного і Західного Причорномор’я, Тіра карбувала золоті монети за зразком статерів Лісімаха, що відрізнялися від останніх літерами TY на троні.

В середині І ст. до н.е. Тіра, як і Ольвія, вірогідно, була зруйнована гетами і слідів карбування монети в Тірі на цей час не виявлено. Лише в імператорський час з’являються монети Клавдія, надкарбовані літерами TYPA. І незабаром, при Домініціані поновлюється випуск міських монет, які карбуються до ІІІ ст., останні були випущені при Олександрі Севері.

Пантікапей, що став з часом столицею Боспорського царства, одним із перших серед грецьких міст починає карбування власної монети. В VI ст. до н.е. карбуються срібні статери (6,07 г), на лицьовому боці яких зображувалась левова паща, а на зворотній — вдавлений квадрат.

На початку V ст. до н.е. починає випуск мідної монети Аполлонія, а в кінці цього століття — Німфей, Феодосія, Фанагорія.

Монети боспорського царя Аспурга Монети боспорського царя Савромата II
Монети боспорського царя Аспурга (за П.О. Бурачковим) Монети боспорського царя Савромата II (за П.О. Бурачковим)

На початку IV ст. до н.е. у Боспорському царстві тільки Пантікапей здійснює самостійне карбування монети. В цей же час починається карбування золотих статерів вагою 9,1 г, а потім 8,5 г, але в кінці IV — на початку ІІІ ст. до н.е. в результаті нестатку дорогоцінного металу, зумовленого внутрішніми війнами, випускалась лише мідна монета, яка неодноразово надкарбовувалась і перекарбовувалась.

У другій половині ІІІ ст. до н.е. з’являються мідні монети від імені царя Левкона. Цей приклад повторили архонт Боспору Гігієнонт і царі Спартак і Перісад.

На початку І ст. н.е. на Боспорі закінчується карбування срібної монети і протягом століття відбувся перехід від грецької грошової системи до римської. Протягом ІІ ст. якість металу монет падає, хоча у 264 р. було зроблено спробу випуску монет з чистого золота і срібла, але з 275 р статери стають мідними і у 30-х рр. ІІІ ст. карбування монет на Боспорі припиняється.

Монети Гіпепірії та Мітрідата VIII Монети Херсонеса I – III ст. н. е.
Монети Гіпепірії та Мітрідата VIII (за П.О. Бурачковим) Монети Херсонеса I – III ст. н. е.

Херсонес починає карбування власної монети із срібла і міді у другій чверті IV ст. до н.е. Основні зображення на херсонеських монетах були пов’язані з культами шанованих в місті богині Діви і Геракла. До херсонеського карбування можна віднести і кілька випусків монет Керкінітіди, яка входила до складу херсонеської держави. Карбування Керкінітіди тривало недовго — з середини IV до кінця ІІІ ст. до н.е. Основні зображення: Ніка — лев, що напав на бика; Тиха — вершник; скіф, що сидить на скелі — кінь.

Монети Херсонеса ІІІ–ІІ ст. до н.е. не виявляють ознак кризи, що зачепила Боспор і Ольвію, хоча нестача металу відчувається, що проявилось у надкарбуванні срібла і міді.

У 24 р. до н.е. Херсонес проголошує богиню Діву вічною царицею міста і розпочинає з цього часу нову еру. Золоті і мідні монети, датовані цією ерою, випускались з 47 до 134 р. н.е. і дають можливість прослідкувати залежність Херсонеса від римської політики у Північному Причорномор’ї. Однак в середині ІІ ст. Херсонес дістав певну свободу в межах Римської імперії. З цього часу випускаються серії мідних монет: Херсонес — Діва, Асклепій — Гігієйя, Діва — лань, бик, Херсонес — Ніка. Але в кінці ІІІ ст. Херсонес припиняє випуск власної монети.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 5516

Модифіковано : 19.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.