Скловаріння
Ольговський С.Я.
Найдавнішим центром скловаріння і виробництва скляних намистин у Північному Причорномор’ї в античний час є Ягорлицьке поселення VI ст. до н.е. Тут зібрано колекцію біконічних та круглих скляних прозорих та пастових намистин, серед яких багато бракованих, уламки тигелів із скляною масою.
Скляний посуд античного часу
В Пантікапеї знайдено уламки скляної чаші, яка розсипалась від того, що її недостатньо витримали у випалювальній печі. Неякісність цього виробу не дозволяє вважати його завезеним з інших країн. Скляні шлаки виявлені у Херсонесі, це дає підставу говорити про наявність тут місцевого виробництва скла. Форму для виготовлення скляних фіал було знайдено у Танаїсі. До ІІІ ст. н.е. відноситься майстерня на поселенні Алма-Кермен у Криму, в якому перебував римський легіон. В майстерні обпалювали в спеціальних печах шихту з піску і соди, отримували рідке скло, з якого видували в дерев’яних і глиняних формах скляний посуд. Шляхом шліфування і гравірування на скляні вироби наносили візерунки або орнамент.
Прийоми орнаментації багатьох предметів із скла, знайдених у містах Північного Причорномор’я, ймовірно, не можна вважати запозиченими. Цілком можливо, що майстерні, які існували в цих центрах, виготовляли посуд за чужими зразками, користуючись модними на той час прийомами орнаментації. Ці вироби відрізняються від привізних якістю скломаси і окремими прийомами технології виробництва. В той же час, більшість посуду в елліністичний і римський період завозилась з Єгипту, Олександрії, Сірії.