Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Освіта / Студентам / Лабораторний експеримент в телекомунікації / Інформаційні системи в стандарті МЕК 625

Лабораторний експеримент в телекомунікації

Інформаційні системи в стандарті МЕК 625

Гаврилюк М. С.

Комп’ютерні моделі інформаційних систем у програмному середовищі AgilentVEE

Експлуатаційний контроль якості передачі сигналу Е1

Імітаційна модель інтерфейсу МЕК 625.2

Фазометрична інформаційна система

Спектрометрична інформаційна система

Інтегральний показник якості сигналів

Система статистичної оцінки якості телекомунікаційних каналів

Система дослідження амплітудно/частотно (АМ/ЧМ) модульованих сигналів

Автоматичний контроль частотних і часових параметрів сигналів

Інформаційна система моніторингу радіопередавача сигналів амплітудної модуляції

Вимірювальний контроль елементів радіоавтоматики

Імітаційна модель інтерфейсу МЕК 625.1

Інформаційна система оцінки коефіцієнта гармонік

Інформаційна система оцінки коефіцієнта помилок

Інформаційна система оцінки захищеності сигналу квадратурної амплітудної модуляції (QAM)

Комп’ютерна система аналізу частотних характеристик

Приладовий інтерфейс GPIB

Приладовий інтерфейс GPIB

Рис.60 Приладовий інтерфейс GPIB

Приладовий інтерфейс VXI

Рис.61 VXI

Комп’ютерні моделі інформаційних систем
у програмному середовищі AgilentVEE

Для вивчення особливостей комп’ютерних моделей інформаційних систем розгляньмо гіпотетичну систему, яка складається з наведених на схемі функціональних блоків.

Схема експерименту дослідження віртуальних засобів відображення інформації в середовищі VEE

Рис.62 Схема експерименту дослідження віртуальних засобів відображення інформації в середовищі VEE.

Через інтерфейсну магістраль МЕК 625.1 функціональні блоки підключені паралельно до комп’ютера, який програмно керує роботою всієї системи. Міжнародний стандарт МЕК 625.1 (GPIB – General Purpose Interface Bus – інтерфейсна магістраль загального призначення) буде предметом вивчення в наступних лабораторних роботах Тут ми ознайомимося з поняттям “віртуальний макет”, призначений зокрема для дослідження вимірювальної інформаційної системи.

Панель користувача віртуальної лабораторної роботи Дисплей

Рис.63 Панель користувача віртуальної лабораторної роботи
Дисплей

Експлуатаційний контроль якості передачі сигналу Е1

Віртуальний макет призначено для дослідження основних параметрів, які вимірюють у системах передачі сигналу Е1.

Рис.64 Схема експерименту дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Циклова структура сигналу Е1 забезпечує мультиплексування/демультиплексування, передачу керуючої інформації, а також владнану діагностику.

Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Рис.65 Teст 2 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Рис.66 Teст 1 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Вікно FAS

Риc.67 Вікно FAS віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Вікно CRC4

Рис.68 Вікно CRC4 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Вікно MFAS

Рис.69 Вікно MFAS віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Рис.70 Тест 3 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Рис.71 Teст 4 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Рис.72 Тест 5 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Рис.73 Тест 9 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Рис.74 Тест 8 віртуальної лабораторної роботи
Дослідження властивостей цифрового потоку Е1

Імітаційна модель інтерфейсу МЕК 625.2

Standard Commands for Programmable Instruments (SCPI). Мова SCPI впроваджена в стандартах МЕК 625.2, RS-232, VXI тощо.

Експериментально вивчення основ програмування відбувається на базі реальної інформаційної системи. Система складена з таких функціональних блоків: цифровий мультиметр фірми Agilent Technologies 34401A, джерела напруги постійного струму В1-12, джерела сигналів змінного струму Г3-110 (або Г3-110) і лабораторного магазину опорів Р-33. У системі використовується інтерфейс RS-232.

У даному експерименті застосовано таку конфігурацію І/О:

Port number 1

Stop bits 1

Data size 7

SRQ line DCD

Baud rate 9600

Parity Even

Flow control DTR/DSR

Параметри інструментального менеджера:

Address 1

Live mode ON

Byte ordering LSB

Головне вікно віртуального лабораторного експерименту стандарт SCPI

Рис.75 Головне вікно віртуального лабораторного експерименту
стандарт SCPI

Приклади конкретних програм наведено в ІНСТРУКЦІЇ у головному вікні.

Мультиметр 34401А призначено для вимірювання електричних параметрів у лабораторних умовах індивідуально або у складі інформаційних систем.

Мультиметр 34401A

Риc.76 Мультиметр 34401A

Панель користувача DCV

Рис.77 Панель користувача DCV віртуальної лабораторної роботи
Стандарт SCPI

Панель користувача Monitoring

Рис.78 Панель користувача Monitoring віртуальної лабораторної роботи
Стандарт SCPI

Панель користувача “Вимірювання опору”

Рис.79 Панель користувача “Вимірювання опору” віртуальної лабораторної роботи
Стандарт SCPI

Панель користувача ACV

Рис.80 Панель користувача ACV віртуальної лабораторної роботи
Стандарт SCPI

Фазометрична інформаційна система

Мета – оволодіти практичними прийомами дослідження невизначеності та її усунення при фазових вимірюваннях з різними типами характеристик фазовимірних перетворювачів.

Дослідження різних типів фазометрів

Рис.81 Схема віртуального лабораторного експерименту
Дослідження різних типів фазометрів

Дослідження різних типів фазометрів

Рис.82 Панель користувача віртуальної лабораторної роботи
Дослідження різних типів фазометрів

Спектрометрична інформаційна система

Мета – оволодіти практичними прийомами спектрального дослідження властивостей вимірювальних сигналів синусоїдної, трикутної, пилкоподібної та прямокутної форм.

Спектральне дослідження вимірювальних сигналів

Рис.83 Схема віртуального експерименту
Спектральне дослідження вимірювальних сигналів

Спектральне дослідження вимірювальних сигналів

Рис.84 Вікно віртуального експерименту
Спектральне дослідження вимірювальних сигналів

Інтегральний показник якості сигналів

Пікфактор (Pickfactor) і формфактор (Formfactor) використовують як показники якості при моніторингу комунікаційних систем [21].

Для непрямого вимірювання пікфактора (Ка) і формфактора (Кf) за напругою використовують вольтметри змінного струму з різними типами детекторів або окремі режими роботи програмових цифрових вольтметрів.

Дослідження показників якості вимірювальних сигналів

Рис.85 Схема віртуального експерименту
Дослідження показників якості вимірювальних сигналів

Дослідження показників якості вимірювальних сигналів

Рис.86 Вікно віртуального експерименту
Дослідження показників якості вимірювальних сигналів

Система статистичної оцінки якості телекомунікаційних каналів

Гіпотетична система екологічного контролю

Рис.87 Гіпотетична система екологічного контролю

Емулятор експертної системи статистичного контролю відомчих каналів зв’язку

Рис.88 Емулятор експертної системи статистичного контролю відомчих каналів зв’язку

Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Рис.89 Схема віртуального експерименту
Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Наведемо один приклад перебігу інтерактивного діалогу.

У лабораторній роботі студенти проводять експертизу працездатності системи статистичної оцінки якості аналогових каналів зв’язку за критерієм Пірсона.

Гіпотетична система ТМС-16 допускає до перевірки лише кваліфікованих експертів після реєстрації. Під номером 1 наведено фрагмент панелі реєстрації.

Діалог розпочинається після ознайомлення на екрані дисплея із змістом повідомлення “До уваги!” (фрагмент панелі під номером 2).

Поради до віртуального експерименту Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Рис.90 Поради до віртуального експерименту
Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Наступна панель № 3 з’являється на екрані дисплея по ознайомленні з наведеним вище повідомленням.

Принаймні дві хибні дії можливі в наступних кроках студента: прізвище з якихось причин зовсім не введене або введене латиницею. Реакцію комп’ютера на такі ситуації наведено на фрагментах № 4 і № 5.

Фрагмент вікна “Реєстрація” у віртуальному експерименті Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Рис.91 Фрагмент вікна “Реєстрація” у віртуальному експерименті
Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Якщо прізвище введено слушно, комп’ютер вітає співбесідника і пропонує йому ввести заздалегідь розраховані індивідуальні числові значення ключових параметрів, аби на стадії реєстрації уявити фаховий рівень перевіряльника. При неправильних розрахунках чи неправильних діях співбесідника комп’ютер реагує відповідним повідомленням (фрагмент № 6). Тут студент замість децимальної точки помилково ввів кому.

Розрахунки слушні/хибні у віртуальному експерименті Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Рис.92 Розрахунки слушні/хибні у віртуальному експерименті
Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Реєстрація і допуск для перевірки відбудуться лише при слушних відповідях на всі запитання експертної системи (фрагмент панелі реєстрації № 7).

Привітання у віртуальному експерименті Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Рис.93 Привітання у віртуальному експерименті
Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Тепер, користуючись наступними панелями лабораторного макета і наведеними в посібнику порадами та статистичним алгоритмом, студенти проводять експертизу слушності рейтингових оцінок експертної системи обраного каналу в режимах послабленого і посиленого контролю.

Послаблений контроль у віртуальному експерименті Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Рис.94 Послаблений контроль у віртуальному експерименті
Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Посилений контроль у віртуальному експерименті<br />Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Рис.95 Посилений контроль у віртуальному експерименті
Статистичний контроль відомчих каналів зв’язку

Система дослідження амплітудно/частотно (АМ/ЧМ) модульованих сигналів

Система дослідження амплітудно/частотно (АМ/ЧМ) модульованих сигналів

Рис.96 Схема віртуального експерименту
Дослідження амплітудно/частотно модульованих сигналів

Дослідження амплітудно модульованих сигналів

Рис.97 Вікно АМ віртуального експерименту
Дослідження амплітудно модульованих сигналів

Вікно FM віртуального експерименту

Рис.98 Вікно FM віртуального експерименту
Дослідження амплітудно/частотно модульованих сигналів

Автоматичний контроль частотних і часових параметрів сигналів

Мета – провести експертизу працездатності реальної інформаційної системи контролю частоти, періоду, арифметичного відношення частот періодичних сигналів; оволодіти елементарними навичками програмування вимірювального експерименту за регламентом міжнародного стандарту МЕК 625.1 з адаптерами власного виробництва RS-232/GPIB і GPIB/binary [21].

Схема приладового дослідження частотних і часових параметрів

Рис.99 Схема приладового дослідження частотних і часових параметрів

Як видно із схеми інформаційної системи, до її складу входять генератори Г6-33, Г6-36 і частотоміри Ч3-57, Ч3-64. Об’єкт контролю і всі вимірювальні прилади в системі є реальними. Про характеристики цих приладів і коди клавіш управління говориться у Додатках.

Генератор Г4-102 виконує функції імітатора сигналу об’єкта контролю. Генератор Г4-102 і аналоговий осцилоскоп С1-77 не є системними приладами, бо не мають інтерфейсних адаптерів. Система дозволяє вимірювати параметри, які є в переліку частотомірів Ч3-57 або Ч3-64. Математичну обробку виміряних параметрів за необхідним алгоритмом доручають комп’ютеру.

Нижче наведено варіант прикладної програми.

ifc;

MLA(1);

DAB(83);

DAB(50);

DAB(5);

DAB(66);

DAB(70);

DAB(55);

DAB(49);

DAB(50);

DAB(5);

end.

MASTERKOP for DOS надає користувачеві додатково декілька режимів інтерактивної роботи, назви яких містяться в головному меню пакета.

Розробленому середовищу користувача, яке складається з програмної та апаратної частин, надано ім’я MASTERKOP (від слів MASTER – Key – eration: “основний ключ операції”).

Режими роботи в інтерфейсному середовищі MasterKop

Рис.100 Режими роботи в інтерфейсному середовищі MasterKop

Режим Simple Mod передбачає складання і редагування програм слабоформалізованої конструкції і виведенням результатів моніторингу на дисплей комп’ютера. Має спрощений редактор і засоби збереження файлів. Текст програми записують у просторі лівого вікна.

Вікно інтерфейсу MasterKop

Рис.101 Вікно інтерфейсу MasterKop

Step by step – передбачає можливість управління логічним станом ліній інтерфейсу безпосередньо з клавіатури комп’ютера. Режим призначений для діагностування працездатності інтерфейсу.

Режим Step by step в інтерфейсному середовищі MasterKop

Рис.102 Режим Step by step в інтерфейсному середовищі MasterKop

Діалог з користувачем забезпечено формуванням допоміжних внутрішніх вікон, до яких виводяться підказки про можливі дії користувача в конкретній ситуації чи допущені ним помилки.

Процедура Input забезпечує введення повідомлень на дисплей комп’ютера у форматі МЕК 625.1. Приклади повідомлень:

% 24.08E+00 MAHZ 0.23E+03 OHM 75.15E-03

Процедура Output надає можливість виведення до функціонального блоку приладових та інтерфейсних повідомлень (команд). Дані у вигляді десяткових байтів записують у праву частину виразу DAB = і по закінченні повідомлення надсилають END.

Вікно “Output” в інтерфейсному середовищі MasterKop

Рис.103 Вікно “Output” в інтерфейсному середовищі MasterKop

Процедура Exit – вихід у головне меню режимів.

Exеcution – режим, призначений для запуску складених прикладних або тестових програм, які введені до списку цього режиму.

Help – надає стислу довідку про призначення і особливості пакета MASTERKOP for DOS.

Вікно Help в інтерфейсному середовищі MasterKop

Рис.104 Вікно Help в інтерфейсному середовищі MasterKop

Запис результату вимірювання частоти в інтерфейсному середовищі MasterKop

Рис.105 Запис результату вимірювання частоти в інтерфейсному середовищі MasterKop

Аналіз стану приймача в інтерфейсному середовищі MasterKop

Рис.106 Аналіз стану приймача в інтерфейсному середовищі MasterKop

Інформаційна система моніторингу радіопередавача сигналів амплітудної модуляції

Цей лабораторний експеримент виконують у віртуальному режимі та у натурному режимі з реальними апаратними засобами.

Апаратні засоби:

Найменування приладів Тип Заводський № Інтерфейс МЕК 625.1
Вимірювач модуляції СК3-45 91128 є
Генератор сигналів НЧ Г6-33 916 є
Генератор сигналів НЧ Г6-36 0502 є
Осцилограф С1-96 315689 нема
Генератор сигналів ВЧ Г4-154 114124 нема
Адаптер RS-232/IEC 625.1 макет - є
Комп’ютер IBM 286 - нема

Аналіз параметрів сигналу амплітудної модуляції

Рис.107 Схема приладового лабораторного експерименту
Аналіз параметрів сигналу амплітудної модуляції

Необхідний тест студенти вибирають з меню тестів “Перелік тестів”. Тестування окремих параметрів чи групи параметрів АМ здійснюється за програмами, складеними студентами самостійно в режимі ручного тестування. Цей режим має власну панель, яка надає користувачеві можливість у числовий спосіб управляти приладами Г6-33, Г6-36, СК3-45, виводити для аналізу результати тестування і протокол обміну даними в інтерфейсній магістралі (Bus I/O Monitor).

Аналіз параметрів сигналу амплітудної модуляції

Рис.108 Панель користувача у приладовому лабораторному експерименті
Аналіз параметрів сигналу амплітудної модуляції

Результати контролю обох варіантів системи збігаються.

Сукупність чотирьох тестів спостерігають на спільній фронтальній панелі.

Аналіз параметрів сигналу амплітудної модуляції

Рис.109 Вікно виведення результатів у приладовому лабораторному експерименті
Аналіз параметрів сигналу амплітудної модуляції

Вимірювальний контроль елементів радіоавтоматики

У цій роботі розглянуто лише елементарні лінійні перетворення. За цих умов поведінку ланки під час перетворень можна описати лінійними диференціальними рівняннями, пряме розв’язання яких не завжди можливе або доцільне. Тому використовують непрямі методи, за якими вивчення властивостей зводиться до оцінки реакції ланки на стандартні сигнали входу.

Дослідження елементарних ланок систем радіо автоматики

Рис.110 Головне вікно віртуального експерименту
Дослідження елементарних ланок систем радіо автоматики

Вікно “аперіодична ланка”

Рис.111 Вікно “аперіодична ланка” віртуального експерименту
Дослідження елементарних ланок систем радіоавтоматики

Вікно “коливальна ланка”

Рис.112 Вікно “коливальна ланка” віртуального експерименту
Дослідження елементарних ланок систем радіоавтоматики

Вікно “ланка з постійним запізненням”

Рис.113 Вікно “ланка з постійним запізненням” віртуального експерименту
Дослідження елементарних ланок систем радіо автоматики

Імітаційна модель інтерфейсу МЕК 625.1

Головне вікно віртуальної моделі МЕК 625.1

Рис.114 Головне вікно віртуальної моделі МЕК 625.1

Режими роботи генератора Мнем. DAB
Вибір функції (Func) Sine 40
Cosine 41
Square 42
Tri 43
+Ramp 44
-Ramp 45
Встановлення частоти F 70
Встановлення фази Ф 77
Встановлення вихідної напруги U 85
Встановлення постійної складової DC 87
Знаки + 43
- 45
Децимальна точка , 46
Цифри: 0 48 5 53
1 49 6 54
2 50 7 55
3 51 8 56
Інтерфейсні функції: L, AH, RL 4 52 9 57

Панель користувача віртуальної моделі МЕК 625.1

Рис.115 Панель користувача віртуальної моделі МЕК 625.1

Користувачеві для проведення експертизи працездатності системи надається вікно, в якому при програмуванні допущено низку помилок. Необхідно відповісти на запитання "Що там зроблено неправильно?" і виправити помилки.

Результати дослідження віртуальної моделі МЕК 625.1

Рис.116 Результати дослідження віртуальної моделі МЕК 625.1

У вікні результати контролю мають з’явитися дані проведеного експерименту.

Інформаційна система оцінки коефіцієнта гармонік

Мета – опанувати алгоритм одного тону при вимірюванні коефіцієнта гармонік і оволодіти практичними прийомами формування еталонних значень коефіцієнта гармонік.

Зазвичай принцип одного тону реалізується як окремий режим сучасних вимірювальних приймачів (наприклад, в СК3-45).

У вимірювальній інформаційній системі, структурна схема якої наведена нижче, досліджується саме цей алгоритм одного тону:

Схема віртуальної моделі оцінки коефіцієнта гармонік

Рис.117 Схема віртуальної моделі оцінки коефіцієнта гармонік

Система дозволяє спостерігати сигнал на вході й виході об’єкта контролю, вимірювати коефіцієнт гармонік на його виході та порівнювати результат з показанням міри КГ.

Основним вузлом вимірювача КГ. є режекторний фільтр (Rejection filter) з плавним регулюванням частоти режекції (Frequency) i якості режекції (Q). Процеси до режекторного фільтра (Bifore filter) і після нього (After filter) спостерігаються на двох засобах відображення графічної інформації. Результат вимірювання КГ виводиться на символьний індикатор Factor:

Принцип роботи аналізатора коефіцієнта гармонік методом одного тону

Рис.118 Принцип роботи аналізатора коефіцієнта гармонік методом одного тону

Інформаційна система оцінки коефіцієнта помилок

Мета – оволодіти практичними прийомами оцінки числового значення відносної частоти бітових помилок BER у цифровому каналі передачі даних.

Структурну схему вимірювальної інформаційної системи аналізу BER наведено нижче:

Схема віртуального експерименту оцінки бітових помилок BER

Рис.119 Схема віртуального експерименту оцінки бітових помилок BER

Спочатку студентам надано можливість на панелі векторної діаграми згадати в інтерактивному режимі принцип регулювання вектора за амплітудою і фазою.

Віртуальна модель Поведінка вектора

Рис.120 Віртуальна модель
Поведінка вектора

Далі у даній лабораторній роботі розглядають імітаційні моделі двох систем векторної передачі даних.

1. Багатопозиційна ФМ, у якій цифровому коду символу в ASCII поставлено у взаємну однозначну відповідність фазовий кут при незмінній амплітуді. Позиції вектора в полярній системі разом з протоколом передачі тестової послідовності відображаються на панелі віртуального макета. Фіксовану тестову послідовність можна вводити ручним способом. На панель виведені також регулятор інтенсивності шуму N та індикацію S/N.

Фіксовані послідовності – це поперемінні комбінації бітів. У таблиці наведено приклади стандартних типів тестових фіксованих послідовностей:

Фіксовані послідовності Формат послідовності
Альтернативна 10101010
FOX Quick brown fox (application)
Всі нулі 000000000 (стресове тестування)
Всі одиниці 111111111 (стресове тестування)
1-3 f 010 (стресове тестування)
1-4 f 0100 (стресове тестування)
1-8 f 0100 0000 (стресове тестування)
3-24 f 0100 0100 0000 0000 0000 0100

Віртуальна модель простої векторної модуляції

Рис.121 Віртуальна модель простої векторної модуляції

2. Цифрова система 16 QAM, в якій передається псевдовипадкова тестова послідовність. На панелі макета відображені: сигнальне сузір’я, загальна кількість бітів, кількість помилкових бітів і співвідношення S/N.

Сигнальне сузір’я системи КАМ 16

Рис.122 Сигнальне сузір’я системи КАМ 16

Інформаційна система оцінки захищеності сигналу квадратурної амплітудної модуляції (QAM)

Мета – оволодіти прийомами експериментальної оцінки захищеності системи 16 QAM від впливу адитивного шуму за допомогою око-діаграми і сигнального сузір’я.

Схема віртуального експерименту дослідження захищеності сигналу КАМ 16

Рис.123 Схема віртуального експерименту дослідження захищеності сигналу КАМ 16

Око-діаграма і сузір’я спостерігають на екрані аналізатора (Constellation Analyzer).

Захищеність визначають через геометричні розміри d і порівнюють з показаннями аналізатора.

Віртуальний експеримент визначення захищеності через око-діаграму

Рис.124 Віртуальний експеримент визначення захищеності через око-діаграму

Віртуальний експеримент визначення захищеності через сигнальне сузір’я

Рис.125 Віртуальний експеримент визначення захищеності через сигнальне сузір’я

Комп’ютерна система аналізу частотних характеристик

Схема дослідження частотних характеристик

Рис.126 Схема дослідження частотних характеристик

Мета – оволодіти практичними прийомами експериментального дослідження амплітудно-частотних, фазочастотних і частотних характеристик групової затримки для фільтра в системі СП-3.

За результатами дослідження необхідно зробити висновки щодо відповідності характеристик канального фільтра тональної частоти нормам

Панель користувача при дослідженні частотних характеристик канального фільтра тональної частоти

Рис.127 Панель користувача при дослідженні частотних характеристик канального фільтра тональної частоти

Панель користувача при дослідженні частотних характеристик фільтра низької частоти

Рис.128 Панель користувача при дослідженні частотних характеристик фільтра низької частоти

Панель користувача при дослідженні частотних характеристик смугового фільтра

Рис.129 Панель користувача при дослідженні частотних характеристик смугового фільтра

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 7164

Модифіковано : 19.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.