Правовий нігілізм і шляхи його подолання

Шестопалова Л. М.

Тотальний правовий нігілізм:

– девальвація права та законності;

– ігнорування законів;

– недооцінка регулятивної та соціальної ролі законів.

Правовий нігілізм – напрям суспільно-політичної думки, що заперечує соціальну й особисту цінність права і вважає право найменш досконалим способом регулювання суспільних відносин.

Правовий нігілізм:

– соціальне явище;

– властивість свідомості (суспільної, групової, індивідуальної).

Форми правового нігілізму:

– байдуже ставлення до права;

– скептичне ставлення до можливостей права;

– повна недовіра до права;

– негативне ставлення до права.

Причини правового нігілізму:

– історичні (репресії, безвладдя, безволля, беззаконня);

– корупція в органах влади;

– відлуння розуміння диктатури пролетаріату як влади, що не пов’язана й не обмежена законами;

– наявність правової системи з напівкомандними методами, таємними та напівтаємними підзаконними нормативно-правовими актами;

– лише декларування прав у законах;

– низька роль суду;

– низький престиж права;

– кількісне та якісне коректування правової системи;

– криза законності;

– поганий механізм приведення в дію законів;

– значна тривалість і невизначеність кінцевої мети та способів здійснення реформ тощо.

Способи подолання правового нігілізму:

– підвищення якості законів;

– посилення законності;

– підвищення ролі суду;

– здійснення реальної судової реформи;

– правове виховання населення;

– високопрофесійне та постійне навчання та виховання юристів, інших посадовців;

– підвищення рівня правової культури всіх суб’єктів правоохоронної системи;

– підвищення ролі правозахисних організацій.