Систематизація законодавства

Шестопалова Л. М.

Систематизація законодавства – упорядкування, погодження, усунення протиріч, тобто систематизація його складових.

Систематизація нормативно-правових актів – діяльність щодо впорядкування і удосконалення нормативно-правових актів, зведення їх у певну внутрішньо узгоджену систему.

Мета систематизації законодавства:

– необхідність ефективного здійснення правотворчої діяльності;

– виявлення протиріч і неузгодженостей в нормативно-правових актах, а також їх причин;

– з’ясування невідповідностей у нормативному регулюванні та їх усунення;

– застосування та реалізація нормативно-правових актів і створення відповідних умов;

– поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб’єктів.

Різновиди систематизації законодавства:

– інкорпорація;

– кодифікація.

Інкорпорація нормативно-правових актів – спосіб систематизації, за яким закони повністю або частково об’єднуються в різного роду збірки чи зібрання у хронологічному, алфавітному, предметному, системно-предметному або будь-якому іншому порядку, при цьому нормативний зміст законодавчих актів не змінюється, вони підлягають лише зовнішній обробці.

Зовнішня обробка законів – внесення до первісного їх тексту всіх наступних офіційних змін, а також виключення з них статей, їх частин, пунктів, абзаців тимчасового значення, статей та пунктів, що передбачають зміни чи скасування раніше прийнятих актів, оскільки вони інкорпорувалися у текст цих актів.

Види інкорпорації:

– офіційна – здійснюється суб’єктами, які ухвалили акт, чи спеціально на те уповноваженими (наприклад, публікація законів у «Відомостях Верховної Ради України»);

– неофіційна – здійснюється іншими суб’єктами (видавництвами, навчальними закладами, громадянами).

Кодифікація нормативно-правових актів – лише офіційний спосіб систематизації, за яким переробляється їх зміст, здійснюється така обробка нормативно-правових актів, що певною мірою змінює їх структуру (узгоджує, усуває протиріччя, об’єднує тощо), а його результатом є новий нормативно-правовий акт (кодекс, інструкція, положення тощо).

Види кодифікації:

а) загальна – утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (звід законів);

б) галузева – охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);

в) міжгалузева – поширюється на кілька галузей права;

г) підгалузева – поширюється на кілька підгалузей права (Повітряний кодекс);

г) інституційна – поширюється на певне коло інститутів права.

Звід законів – акт систематизації (офіційної інкорпорації) законодавства, який посідає специфічне місце, а його ідея поступово витісняє ідею систематичного зібрання законодавства і розглядається тепер як вища форма систематизації законодавства держави. Має сприяти зміцненню правової основи державного та суспільного життя, забезпечувати найбільшу стабільність і доступність законодавства для всіх громадян, подальше зміцнення законності, посилення охорони правопорядку, інтересів суспільства, прав і свобод громадян.

Види структури зводу законів:

– виключно закони, тобто акти вищої юридичної сили, що приймаються парламентом або в результаті всенародного референдуму;

– нормативні акти законодавчого органу й органів управління.

Особливості зводу законів:

1) підвищений рівень офіційності;

2) різновид систематичної інкорпорації;

3) його формування передбачає попередню якісну обробку чинного законодавства, усунення багатоманітності актів, прогалин у регулюванні, вдосконалення і розвиток, проведення значної правотворчої роботи з кодифікації та консолідації законодавства;

4) єдність змісту (складається з Конституції і консолідованих і кодифікованих актів, прийнятих чи доопрацьованих згідно з Конституцією та об’єднаних по основних сферах життєдіяльності суспільства).