Могила

Олександр Афанасьєв-Чужбинський

Десь далеко в чистім полі

Могила стоїть,

Округ неї на роздоллі

Та тирса шумить;

Степ широкий розіслався,

Небо та земля;

А над нею листом з вітром

Верба розмовля.

Коло неї шлях-дорога

Аж на три руки,

По тих шляхах весну й літо

Ідуть чумаки.

Та й співають чи про радість,

А чи про журбу.

Тільки, бува, оглянеться

Інший на вербу

Та й спитає товариша:

Хто-то тут ходив,

Що у степу на могилі

Вербу посадив?

А товариш той край воза

Могилу мина

Та і каже: давнє діло,

А хто його зна!

Вперше надруковано російською мовою під назвою «Могила» («Одиноко в чистом поле…») у збірнику «Молодик». X., 1843, ч. 1, с. 339 – 340.

Українською мовою вперше надруковано у вид.: Що було на серці, с. 24 – 25.

На підставі російського першодруку твір датується 1843 р.

Подається за вид.: Що було на серці.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 237.

Лист на сайт