Хожу понад річенькою

Запис Дніпрової Чайки

Хожу понад річенькою,

Понад бистрою водою.

Не можу забути

Хорошої вроди:

Хорошая врода

З карими очима.

Кого я любила –

Той моя причина,

Кого не любила –

Той перед очима.

Сидить милий з боку,

А нелюб з другого,

Ділять половину

Од серденька мого.

– Стели, мати, постелю

З зеленого древа,

Одсунься, нелюбе,

Тебе тут не треба.

Було б тобі, мати,

Мене заміж не давати.

Було б тобі, мати,

Мене в черниці оддати.

Я б у черницях служила,

Легенько робила,

І за тебе, і за себе

Бога просила.

А тепер, ненько,

Не буду просити,

А навчи мене, ненько,

Як з нелюбом жити.

– Та сідай, дочко моя,

За тисовим столом,

Називай нелюба

Ясненьким соколом.

– Лучче ж мені, моя мати,

Гіркий полин їсти,

Як із нелюбом

На розмові сісти;

Лучче мені, моя мати,

Важкий камінь зняти,

Як із тим нелюбом

На розмові стати.

Примітки

Одеський рукопис, № 1.

Подається за виданням: Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. – К.: Музична Україна, 1974 р., с. 102 – 103.