Та стоїть явір над водою

Запис Дніпрової Чайки

Та стоїть явір над водою,

В воду похилився.

На козака недоленька, –

Козак зажурився.

Та не хилися, явороньку, –

Ще ти зелененький.

Не журися, козаченьку, –

Ще ж ти молоденький.

Та не рад явір хилитися, –

Вода корінь риє.

Не рад козак журитися, –

Так серденько ниє.

Ой і поїхав з України

Козак молоденький:

Горіхове сіделечко,

Ще й кінь вороненький.

Ой і догнали та козаченька

Вражі отамани,

Закували у кайдани,

Повели пред пани.

Та як привели перед пани,

Кайдани опали, –

Превражії пани-ляшки

Дивуватись стали:

– Десь у тебе, козаченьку,

Отець-мати жива,

А що тобі, молодому,

Хвортуна служила.

Десь у тебе, козаченьку,

Є рідная мати,

Бо як станеш на каменю,

То й слідочок знати…

Казав собі насипати

Високу могилу,

У головах посадити

Червону калину.

Будуть пташки прилітати

Калиноньку їсти.

Будуть мені приносити

З України вісті.

Примітки

Зап. в с. Нестерівка, Олександрівського пов. («Укр. пісні», 1902, № 85).

Подається за виданням: Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. – К.: Музична Україна, 1974 р., с. 156 – 158.