13. Вечір

Юрій Федькович

Ой, вечір, вечір, тиха погода,

За голубі гори сонце заходить,

А голубі гори нічка вкриває.

Жене хлопець вівці, в сопілку грає.

A воликі ричать з поля ідучи,

При чистім потоці водичку п’ючи.

Над чистою водою верба схилилась,

Цілу божу днинку в воду дивилась.

У чистій водиці віти купала,

Цілу божу днинку пташка співала,

А тепер в гніздечку пташка ночує,

А лиш соловейка самого чує.

Де ж ти баришся, місяць молодий?

Ясний, срібнорогий, сходи вже, сходи!

Сходи вже, ясний, зіроньки тебе ждуть,

По голубім небі таночки ведуть.

А трудні люди ідуть з Богом спати;

Ой, поможи Боже всім здоровим встати!

Примітки

Співаник ІІ, ч. 5. Друк. Бібл. для мол., 1887, кн. 5. с. 83.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 506.