2. «А ти, Маланко...»

Юрій Федькович

А ти, Маланко, Маланочко,

Царь-Сонечка світлая дочко,

Ще й цариці, ще й землиці,

Сколисана у зірници.

А ти, Маланко дністровая,

У тебе личко с коровая,

У тебе ручки як з лелії,

У тебе ніжки як біль білі.

А ти, Маланко-веселичко,

У тебе місяць та й на личку,

А на чолі ясная зоря,

Ще й скупана в синім мори.

А ти, Маланко, Ладо-Ладо,

У короля тобі ради,

А у царя в гусли грают,

Мисливців ся надівают.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 662.