Пляшованец до Маланки

Юрій Федькович

Наша Маланка задністровая:

Лиш скрипа рипа – она гуляє.

Наша Маланка як та зазуля:

Лиш скрипа рипа – она вже вчула.

Наша Маланка всім людей мила:

Та ще би краща, коби не пила.

Кварта горівки на сніданєчко,

А друга кварта до подушечки.

Ї ж подружечка так як і она:

Брови як в гуски, рот як в ворони.

А братчик Місяць парень за себе:

Загубив торбу, летючи з неба.

З неба летючи, як чміль гудючи,

На полюване с котами йдучи.

А наш Васильчик напередовец:

Украв в сліпої пів-сороковец.

Сліпа ж уздріла – заверещала:

Коби був просив, була би дала!

А наші стрільці завзяті много:

Заяц с капусти, а в’ни у ноги!…

А наші орці годні молодці:

Орали мівко, вродився дітько!

А наш Зміїско добрий дідиско:

В усіх питає, чи корчма близко?

А Баба-Яга летить як шиба,

Кочує веслом оперед себе:

О, діду, діду, що ти гадаєш?

Сидиш у корчмі, штанів не маєш!

О, тихо, бабо, та не торкоти!

Маєш міх клоча, штани ми вплети.

Та я тут зараз такі сплету ти,

Що не понесеш, пустий ти труте!

А дома, стрию, головку змию,

Та гайда на піч, дурний ти Змію!

Примітки

Друк. Неділя, дод. до Буков. 1894, ч. 33 стор. 364

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 675 – 676.