11.04.1899 р. До Н. І. Тобілевича
| 11 апреля 1899 г., Надежда |
Щось ми давно вже не писали один одному…
Так я ж, брат, написав за цей час нову п’єсу «Сава Чалий», трагедія в 5 д[іях] і 7 одмінах, а у Вас там забастовка за забастовкою, то хоч би мені описав, що там і як?! Кажуть, що почали були всі вчитись, а потім знову забастовка через те, що не вернули тих, що вислали в першу забастовку. Я пишу тобі «кажуть», бо сам так був зайнятий новою працею, що не виїздив з дому і нічого не читав. Пиши мені в Одесу, Руський театр, бо ми на цих днях виїздимо з дому.
Сад наш – одна краса. Дерева починають розпукуватись. Коли «аленка» не поїсть цвіту, то буде сила фруктів. Ми розіклали кругом курища, думаємо, що дим буде проганять «аленку», але навряд!
Чи одбираєш ти «Літературно-науковий вісник»? Вийшла в світ «Понад Дніпром», і з Одеси я тобі вишлю.
Дядько Микола у нас весь піст. До обіда і після вечірнього чаю я запершись пишу і написав! Читав, і всім дуже подобається. П’єса буде найкраща, але не знаю, чи дозволять.
Примітки
Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 4. Подається за цією публікацією.
Сад наш – одна краса – йдеться про хутір Надію, де І. Карпенко-Карий відпочивав і писав свої п’єси.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 249 – 250.