Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

28.06.1878 р. До редакції газети «Елисавeтградский вестник»

М[илостивый] г[осударь]!

Когда умер поэт Т. Г. Шевченко, обещали тогда памятник поставить и школу имени T[apaca] Г[ригорьевича] учредить, и много, много обещали. Кто забыл эту скорбь, и плач, и обещанья, кто не жил в это время, тому советую прочесть надгробные речи, сказанные на свежей тогда могиле поэта, речи, помещенные в «Основе»[«Основа» – журнал,виходив у Петербурзі з початку 1861 до кінця 1862 року. Очолювали його В. Білозерський, П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський. В «Основі» було опубліковано ряд творів Т. Шевченка («Назар Стодоля», уривки з «Щоденника», поезії), а також матеріали та спогади про вшанування пам’яті великого поета.]. Но протекли года, и все забыто.

И вот после долгих лет в «Одес[ском] вест[нике]» [«Одесский вестник» – офіційна газета, – виходила в Одесі у 1827 – 1893 pp.] появилось письмо к редактору, где по поводу смерти еще одного поэта Некрасова автор опасается, чтобы и предполагаемый памятник Некрасову не остался только в речах, сравнивая при этом плач и обещания на могиле поэта Некрасова с плачем и обещаниями на могиле другою поэта – Шевченко, обещаниями, оставшимися много лет без исполнения.

Пользуясь случаем, автор просит редактора воскресить в памяти народа его обещания, пригласить публику к подписям на школу им. T[apaca] Г[ригорьевича]. Редакция приняла это сочувственно, и теперь, как сообщает «Одес[ский] вестн[ик]», собрано уже более ста рублей на школу им. T[apaca] Г[ригорьевича], об открытии которой редактор будет хлопотать у правительства в установленном порядке.

И. Т.


Примітки

Вперше опубліковано в газеті «Елисаветградский вестник». 28 червня (№ 70) 1878 р. за підписом «И. Т.» Подається за цією публікацією.

Авторство І. Карпенка-Карого встановлено на підставі свідчення П. З. Рябкова – сучасника І. Карпенка-Карого і активного учасника громадського життя в Єлисаветграді [Кіровоградський обласний державний архів, ф. № 304, № 39, арк. 17]. Приналежність його І. Карпенку-Карому підтверджує також підпис – ініціали письменника.

Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ.вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 203.