Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Архистратиг

Порфирій Горотак

Є. Маланюкові

Ще й досі ти бурхливий кратер,

що мечеш лави лютий жар,

о, строф залізний імператор,

у небо зваблений Ікар!

Налитий соком беладони,

закутий в панцер золотий,

земної зрікся ти Мадонни

і в похід вирушив святий.

Прокляв Петрову Пріську свійську,

полинув простором ген-ген

архистратиг самофракійський,

перстом відзначений Євген.

Незрушний стане Капітолій,

із лаврських виросте руїн,

і сяде Рюрик на престолі

і в мідяний ударить дзвін.

Вночі твій привид фосфоричний,

розтявши дим височини,

вливає фарби феєричні

в мої безбарво-темні сни.

Тебе, безсмертного навіки,

тебе, зневажувача стад,

провадить безголова Ніке

степами скитськими Еллад.

9. 12. 1945


Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 230 – 231.