1. «Не тямлю сам: чому мені...»

Олександр Кониський

Не тямлю сам: чому мені

Отут на панському бенкеті,

Журливо, сумно, мов в тюрмі;

Немов закутий я в лабети,

Немов не люде тут живії,

А все невольники німії.

Не тямлю сам: чого мені

Веселий регіт серце крає,

А жартівливії пісні,

Що наша молодіж співає,

Мене вражають, наче туга,

Мені лунає в них наруга…

Не тямлю сам: чому мені

І день і ніч журливо всюди,

Чому ходжу, мов навісний?..

Округ мене веселі люде,

Квітки, вино, музика грає…

Чому ж мене журба лигає??

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Зоря. – Львів, 1891. – № 17. – С. 327 – 328, під спільним заголовком «З скорбних пісень Перебенді». В кінці зазначено дату написання – 1891. Підпис – О. Я. Кониський.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 548.