Ротація
Михайло Харишин
Чомусь не пишуться вірші,
І в риму не лягають строки,
Безлико налягають дні,
Чекаєш змін, а поки…
А поки у старому казані,
Який давно вже хоче чистки,
Лежиш непотребом на дні,
Ждеш, може рак нагорі свисне.
Тобі вже приладнали все,
Й гостинець швидко сколотили,
І «рибу всмажили», проте
Ти досі тут, ще повний сили.
Вже сірість носа піднесла,
На тебе зверхньо поглядає
І не приховує осла,
Що в головешці засідає.
Убогі блазні, тільки глина,
Не ждіть, не кінчиться пегас,
Усе на світі час поглине:
Поглинув Рим – поглине й вас.
26.08.2011 р., м.Київ