Зізнання

Михайло Харишин

Як тридцять літ назад тому,

Весь переповнений в бажанні,

І знаю вже тепер чому,

Тобі зізнатися в коханні.

За спокій, що створила ти,

І за привітні твої очі,

За незруйновані мости,

І досі помисли дівочі.

Я вже Grandpa, ти вже Grandma,

І внуки в нас, як ранній сад,

Та в серці грає ще весна,

Як тридцять літ тому назад.

10.09.2014, Київ