9.05.1919 р. До Наталі Романович-Ткаченко

Вельмишановна добродійко Наталіє Даниловна!

Спасибі Вам за засилку рукопису "За водою" і книжок "Літ[ературно]-наукового вісн[ика]". Як їх у мене не було, то я й не знав, що не тільки "За водою" уся надрукована, а ще й "Повія" – аж у 3-х книжках "Вісн[ика]" за цей рік. "За водою" я вже встиг усю переглянути і виправив чимало помилок, котрі бажалося б поправити, як буде "Сіяч" друкувати у своєму виданні. От через це Ви не передавайте "Сіячеві" примірників "Л[ітературно]-н[аукового] в[існика]", де була надрукована повість, а я йому зашлю сам з поправками помилок. Добре, що Ви заслали "Л[ітературно]-н[аукового] в[існика]" аж по два примірники, – буде і задля мене, і "Сіячеві".

Ви не радите віддавати видання моїх творів другому видавництву і раєте заждати, коли скінчиться теперішня видавницька криза. Воно і можливо б це робити, якби самому не доводилося терпіти великої нужди через неможливу дорожнечу життя; а то як не звужуєш свої потреби, а іноді доводиться трохи не голодувати. До того ще треба й синові, що вчиться в Катеринославському гірничому інституті, допомагати, щоб не загинув з голоду. От і доводиться терпіти велику нужду.

Я писав "Сіячеві", чи не змогли б вони заслати мені ще 2 тисячі, що прийдеться за перший том, коли б він не так довго друкувався виданням. Одповіді на це ніякої не одібрав, хоч писав їм ще 12 січня ц. р. Ви пишете, що маєте близькі стосунки з видавництвом. Чи не будете такі ласкаві попрохати їх заслати грошей коли не 2 т., то хоч одну. Дуже, кажу, скрутно мені, а в їх, як я чув, є в товаристві дуже заможний чоловік, що постачає їм гроші на видавничі потреби. Я ж не винуватий у тому, що вони своєчасно не видали першого тому, тоді як я його одіслав їм давно. Невже на видання треба цілі роки?

Разом з цим повертаюся і до редакції "Л[ітературно]-н[аукового] в[існика]" заслати мені якомога швидше гонорар за видруковану "За водою" і "Повію". По моєму рощоту, набралося вже трохи не десять аркушів, за котрі повинно одібрати 1000 карб., а виключивши 200 карб., що заслано було авансом, приходиться не менше 800 карб. Зашліть, будь ласка, хоч 500, щоб зала[та]ти деякі дірки.

Виконання оцих моїх благань дуже підбадьорило б мій зовсім занепавший дух.

До Вас з великою пошаною прихильний

П. Рудченко.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ф. 5, № 350).

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 578 – 579.