Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Р / Степан Руданський / Фольклорні записи / Родинно-побутові пісні / Нещасливе кохання: розлука,… / Віють вітри,…

Родинно-побутові пісні

Нещасливе кохання:
розлука, зрада, соціальна нерівність

Віють вітри, віють буйні

Запис С.Руданського

Віють вітри, віють буйні,

Аж дерева гнуться.

Ох, як тяжко болить серце,

Самі сльози ллються.

Трачу літа в лютім горі

І кінця не бачу,

Тільки мені легше стане,

Як трохи заплачу.

Не поправлять сльози щастя –

Серцю легше буде.

Хто щаслив був хоть часочок,

По смерть не забуде.

Єсть же люди, що і моїй

Завидують долі,

Чи щаслива та билина

Що росте на полі?

Що на полі, на пісочку

Без роси на сонці.

Тяжко жити без милого

В чужій сторононьці.

Без милого нема дома,

Стане світ тюрмою.

Без милого нема щастя,

Нема і покою.

Де їй, милий, чорнобривий,

Де ти, обізвися,

Як без тебе я горюю,

Прийди подивися!

До кого я пригорнуся,

І хто приголубить,

Коли нема миленького,

Ой, що мене любить.

Полетіла би-м до тебе,

Да крилець не маю,

Сохну, чахну я без тебе,

Всяк час умираю.


Примітки

Віють вітри, віють буйні. Т. 1. Смутнії, № 8.

Прим. Руданського: «Из того же моск. песенника». Варіант твору І. Котляревського.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 112 – 113.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 117

Модифіковано : 8.12.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.