Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

2

Степан Руданський

Варіанти тексту

Там білий домичок стоїть.

Наокруга густенький пліт

І на колах горшки новенькі

І хата, і будинки всенькі

Обшиті наново були.

Перед воротами росли

Дві липи гарних і широких,

А на току стіжків високих

Стирчало щось мало не п’ять.

Ще хазяї, здається, сплять:

Не рипає бігун частенько,

І дим із комина тоненько

По яснім небі не летів.

Но от бігун і заскрипів,

І сонні двері відімкнулись…

Дівчини думи стрепенулись:

«То він ідеї коханий мій!

То він іде, душа Гордій!..»

І за порогом показався,

Що Гордієм, знать, називався.

Він сонні очі протирав,

В руках збанок пустий держав

І до керниці йшов помалу…