«Над шляхом каштани шумлять…»

Герась Соколенко

Над шляхом каштани шумлять,

Ой, шуме, замріяний шум.

Про фльот журавлів у полях

Сьогодні вірша напишу.

Ударять востаннє вітри,

Розтерши сльозу на очах.

І тінь розіп’ятих вітрил

Положить на землю печать.

І все пригадається вмить,

Як лист затремтить під дощем.

Я ж тоже умію любить

Любов’ю незнаною ще.

Я ж тоже умію цінить

Душі голубої порив.

Хоч важко мене зрозуміть

У час грозової пори.

Один по панелях брожу,

Читаю статуям вірші

Для кого, кому розкажу

Заховану тайну душі.

Для кого забута земля

Плекає нездій[c]нені сни.

Над шляхом каштани шумлять

Про гуркіт моєї весни.

Шумлять верховіттям в далі

Ой, шуме, замріяний шум.

Про фльот журавлів у полях.

Сьогодні вірша напишу.