Вічність
Герась Соколенко
Над Свитязем лопоче сніг,
Неначе прапор білий,
Земля здається, і до ніг
Зелені крок[н?]и хилить.
А там – весна і літо знов,
Вже й осени печаті…
І вже, дивись, надходить знов
Цей вічности початок.
1938 р.
|
|
|
МИСЛЕНЕ ДРЕВО Ми робимо Україну – українською! |