Дочка мельника

Сидір Воробкевич

У млині, у млиночку

Любив хлопець дівчиночку

З ясними оченьками,

З чорними бровоньками.

Й дівчина його любила,

Не раз к серцю притулила,

Але матір лиху мала –

Чароньками чарувала.

Дала хлопцю зілля пити,

Вже не може він любити,

Пішов світом та біленьким

І лісочком та темненьким,

Блукаючи, гукаючи,

Дівчиноньки шукаючи.

Дівчинонька омліває,

Гіркі сльози проливає.

Ой рано та раненько

В млині плачуть жалібненько:

Дівчина, щоб спокій мати,

Скокла в воду, лягла спати.

Скокла в воду, лягла спати,

Там на віки спочивати,

Бо хлопчину, що кохала,

Стара мати вчарувала.

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 231 – 232.