«Знаю добре, чом увечір…»

Сидір Воробкевич

Знаю добре, чом увечір

Зірниця ясненька

Так на мене сумно зорить,

Як та рідна ненька

На дитину рідненькую

Дивиться, вмліває,

Бо дитина судорожно

В’єся і конає.

Зірка ясна знає добре,

Що би ліпше було,

Коли б бідне моє серце

Вічним сном заснуло.

Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 35.