«Знаю я, чому щебечеш…»

Сидір Воробкевич

Знаю я, чому щебечеш

На стрісі раненько,

Ластівочко чорнокрила,

Дружино-серденько!

Хочеш своїм милим співом

Мене звеселити,

З серця мого біль пекельний

В безвість віддалити.

Дурно-пусто, ластівонько,

Дружинонько мила!

Гірка туга бідне серце

Ледом обстелила.

Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 35 – 36.