Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Київські острови та прибережні урочища
на Дніпрі – погляд крізь віки

Парнікоза І.Ю.

Альманах дніпровської долини

Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця»

Дружина охорони природи «Зубр»

Київ – 2013-2023

Пам’яті Едуарда Миколи Шарлеманя присвячується

«Пресловутый в своих дееописаниях Днепр, умножив количество вод… разделяется перед городом на два рукава, из коих главный, устремляющийся прямо к Подолу… собственно называется Днепром. Другой по впадению Десны… отделив собой Труханов остров, опять противо Николаевского монастыря соединяется с ним».

М. Берлінський, «Історія міста Києва» 1798-1799 р.р.

Працю присвячено долині Дніпра у м. Києві зокрема окремим островам та заплавним урочищам. Всім своїм існуванням Київ зобов’язаний Дніпру. Напрочуд вигідно розташовані київські гори контролювали цю потужну водну артерію. Та не менш важливу роль відіграли у народженні столиці Русі-України і прибережні та острівні урочища. Втім, їх роль у функціонуванні міста та формуванні його унікальних ландшафтів висвітлена недостатньо, дослідження цього питання носили, як правило, лише фрагментарний характер. Загалом, краєзнавче вивчення сучасних київських околиць сильно поступається вивченню центральних історичних частин міста, які від самого народження міста опинилися в центрі історичних подій та потрапили на сторінки писемних джерел. Київським островам та прибережним урочищам, частина з яких знаходиться безпосередньо у сучасному центрі міста, пощастило ще менше. У даній роботі на основі усіх доступних автору джерел зроблено спробу в єдиному комплексному дослідженні охарактеризувати природну та історико-культурну складову цінності київського дніпрового архіпелагу. Увагу зокрема приділено формуванню дніпровської долини, її динаміці, характеристиці локальних кліматичних особливостей, гідрологічної мережі, ґрунтового покриву, рослинності, флори та тваринного світу описуваного регіону. В рамках даної роботи автором перше досліджено флору і фауну значної кількості київських заплавних урочищ, підготовано їх комплексну природничу характеристику, виявлено багато нових місцезнаходжень рідкісних видів. Подано результати багаторічного вивчення автором стану популяції тутешніх рідкісних та зникаючих видів рослин. В співавторстві з к.б.н. О. Некрасовою, к.б.н. Н. Атамась та к.б.н. Ю. Куцуконь підготовано характеристику тваринного світу регіону. В окремому розділі монографії описано історичний шлях островів та прибережних урочищ з найдавніших часів до сьогодення. При цьому виклад організовано згідно введеній авторській періодизації історії регіону. Окрему увагу приділено посиленню господарського використання регіону, спочатку в якості місць для рибальства та заготівлі сіна, а пізніше забудови та розміщенні виробничих потужностей. Розглянуто також історію антропогенної трансформації дніпрової долини внаслідок регуляції Дніпра, будівництва мостів, гідронамиву для потреб будівництва тощо. Окремо охарактеризовано й інші складові цінності київської долини Дніпра водоохоронну, водо- та повітроочищувальну, протиповеневу, рекреаційну, туристичну та ін. При цьому відмічено маловідомі широкому загалу пам’ятки та пам’ятні місця розташовані в межах київської заплави, які мають бути інтегровані в туристичну інфраструктуру Києва значно підвищуючи його привабливість для туристів не тільки з України, але й з близького та далекого зарубіжжя.

Останній розділ монографії присвячено шляхам збереження долини Дніпра у Києві. Зокрема охарактеризовано історію природоохоронних ініціатив відносно цього регіону, наведено коротку характеристику існуючих наразі об’єктів природно-заповідного фонду, міжнародний досвід охорони долини річок, островів та заплавних урочищ, а також сформульовано пропозиції щодо збереження київської долини Дніпра. Зокрема, на основі усього накопиченого матеріалу відносно комплексної цінності регіону розроблено концепцію створення та зонування національного парку «Дніпровські острови».

Великою проблемою сучасного етапу існування Києва є донесення інформації про комплексну цінність його природних урочищ до широких верств громадськості. Адже в умовах, коли інтереси приватного забудовника стали головною цінністю для київської влади, протистояти швидкому знищенню природних та історико-культурних скарбів міста може тільки добре підготована громадськість: краєзнавці, екологи та небайдужі кияни. Саме для цього підготована і розміщена в вільному доступі ця робота.

Розділ «Риби» підготовлений у співавторстві з Ю. Куцоконь, розділ «Амфібії, рептилії» в співавторстві з О. Некрасової, раздеіл «Птахи» в співавторстві з Н. Атамась.