Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Києвознавство / Київські острови та… / Розділ 4. Шляхи збереження долини Дніпра в м. Києві

Київські острови та прибережні урочища
на Дніпрі – погляд крізь віки

Розділ 4. Шляхи збереження долини Дніпра в м. Києві

Парнікоза І.Ю.

«Яким має бути національний парк в Татрах і як маємо підійти до питання його створення? Приклад для таких «парків» американський парк Єллоустоун є повним резерватом. Людина не може там нічого робити, може тільки ходити та дивитися. Якщо ми не маємо змоги мати національного парка відповідно до американської практики, то принаймні можемо отримати його у власному виконанні. На відступ же від початкової ідеї при цьому слід дивитися лише як на необхідне зло».

Я. Гілберт-Павліковський, 1923 р.

Питання збереження дніпровської заплави в Києві прогресивні люди свого часу почали ставити ще в кінці ХІХ на поч. ХХ ст., що супроводжувалося ініціативами з припинення розміщення джерел забруднення на заплаві, боротьбою із стічними водами, а також боротьбою з браконьєрством. Згодом були створені і перші природоохоронні території для захисту нерестовищ – так звані рибні заповідники. З 1921 р. на прикиївській заплаві діяв заповідник «Конча-Заспа», ліквідований в 1934 р. В період після другої світової війни нарешті було гідно оцінено природний потенціал київської заплави і її цінне ландшафтно-рекреаційне значення. Це призвело до рішення не відновлювати острівні поселення. Зауважимо, що подібний підхід до цінування ландшафтно-рекреаційних властивостей річкових заплав в межах міської території поширився і в великих міських центрах Західної і Центральної Європи, внаслідок чого окремі острови, а подекуди і цілі річкові заплави були захищені від забудови та перетворені на рекреаційні зони. Поширені такі підходи і на інших континентах світу.

В 1970-90-х рр. на київській заплаві було створено низку різного розміру об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Проте зробленого для збереження унікального природно-культурного ландшафту, яким є заплава Дніпра в Києві, недостатньо. Ще дуже багато чого треба зробити. При цьому ми можемо орієнтуватися на досвід збереження природоохоронних коридорів в долинах великих річок Європи, таких як Одра чи Вісла, і перш за все на функціонуючі тут національні природні парки, такі як наприклад національний парк Нижньої Одри на кордоні Польщі та Німеччини. Добрі приклади збереження заплав річок існують і в Україні. Найбільш ефективні з цією метою регіональні ландшафтні парки (РЛП) – «Кременчуцькі плавні», та національні природні парки (НПП): «Нижньосульський», «Мезинський», «Великий Луг», «Гомільшанський», «Святі Гори», «Нижньодністровський», «Нижньодніпровський» та ін. Зважаючи на накопичений досвід, для збереження природних і історико-культурних скарбів заплави Дніпра в Києві пропонується створити комплексний об’єкт природно-заповідного фонду – національний природний парк. При цьому першою стадією такого створення може бути реальне створення та суттєве розширення об’єкта місцевого значення – РЛП «Дніпровські острови» площею 1214,99 га , формальне рішення про оголошення цього об’єкту прийнято ще 23 грудня 2004 р. Київською міською радою. Проте справа його фактичного функціонування поки що не зсунулася з мертвої точки. Державне комунальне підприємство „Плесо”, яке було ініціатором створення РЛП, досі не здійснило жодних заходів із формування парку. Не розроблено проект організації, не здійснено винесення в натуру та зонування. Не сформовано дирекцію, штат охорони та наукових співробітників парку. Результатом такого грубого ігнорування прямої вказівки у рішенні Київради стали суттєві втрати природної цінності київських островів за вказаний період ().

Зважаючи на це в даному розділі ми весь час будемо вести мову про проект розширення регіонального ландшафтного парку – створення на його базі національного природного парку. Варто зазначити, що на даному етапі можна говорити не лише про тільки реанімацію формально створеного РЛП, чим займається низка громадських організацій, та створення на його базі або самостійного НПП «Дніпровські острови». Можливе також входження заплави Дніпра до вже існуючого НПП «Голосіївський», як самостійного науково-природоохоронного відділення (відділень).

З огляду на складність створення природоохоронних територій в екокоридорах на урбанізованих територіях, дуже важливою є правильна організація національного парку, зокрема його вдале зонування, яке має базуватися на зведеній інформації про комплексну цінність окремих складових дніпровського коридору в столиці. До нашого часу дані відносно цього мали фрагментарний характер і до сих пір були лише деякі спроби проаналізувати їх та об’єднати. В попередніх розділах нашої монографії ми досить детально розглянули усі складові цінності дніпровської заплави в Києві. В цьому ж розділі на основі аналізу комплексу критеріїв та вимог до функціонального зонування РЛП та НПП запропоновано також проект зонування розширеного РЛП – проектованого НПП «Дніпровські острови».

4.1. Головні загрози заплаві Дніпра в м. Києві

4.2. Історія природоохоронних ініціатив та створення природоохоронних об’єктів на заплаві Дніпра в Києві

4.3. Існуючі об’єкти природно-заповідного фонду долини Дніпра в межах Києва

4.4. Проектовані об’єкти природно-заповідного фонду долини Дніпра в межах Києва

4.5. Міжнародний досвід створення природоохоронних територій в заплавах великих річок та на території великих міст

4.6. Необхідність поєднання активної та пасивної форм охорони природи та загальна характеристика функціональних зон регіонального (національного) природного парку

4.7. Критерії розподілу функціональних зон розширеного регіонального ландшафтного парку – проектованого національного природного парку «Дніпровські острови»

4.8. Зонування розширеного регіонального ландшафтного – проектованого національного природного парку «Дніпровські острови»

4.9. Реінтродукція рідкісних видів флори та фауни

4.10. Бібліографія до розділу 4. Шляхи збереження долини Дніпра в м. Києві

4.11. Галерея до розділу 4. Шляхи збереження долини Дніпра в м. Києві

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1071

Модифіковано : 9.09.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.