Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Х

Хабаз – високий бур’ян, бадилля, хлющ (І. Франко)

Хабазь – зарості бур’яну, дрібного чагарника (Б.-І. Антонич)

Хабаль – коханець (різні автори)

Хабняк – чагарник (різні автори)

Хавка – (вульг.) рот (І. Франко)

Хавтур – 1) побори натурою, які брало духівництво; 2) хабар; 3) милостиня, подаяния (різні автори)

Хаджа (хаджі) – почесний титул мусульманина, який здійснив паломництво до Мекки (І. Франко)

Хайдер – єврейська релігійна школа (І. Франко) [хедер]

Халавур (халахур) – вітрогон (Г. Квітка-Основ’яненко)

Халазія – покарання різками (І. Котляревський)

Халамби – безладдя, замішання; баламут, халамидник (І. Франко)

Халат – старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан (Г. Квітка-Основ’яненко)

Халахур – вітрогон (Г. Квітка-Основ’яненко)

Халупник – селянин, що не мав ні поля, ні городу, а тільки вбогу хату – халупу (різні автори)

Халькедон – халцедон – мінерал, різновидність кварцу (різні автори)

Халючити – чистити (І. Корсак)

Халягура – циганський танець (Г. Квітка-Основ’яненко)

Халяндра – старовинний циганський танець (різні автори); заставити когось халяндри скакати уживається як погроза кому-небудь (різні автори)

Хамелеонничати – змінювати свої погляди, думки, уподобання залежно від обставин (М. Кропивницький)

Хамиза – лайливе слово, за значенням близьке до «хам» (О. Кониський)

Хамло – галуззя, хмиз, хворост, ломаччя (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ханьки м’яти – байдикувати, дармувати, пустувати (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хапане весілля – весілля рано навесні, коли, як, правило, весілля не справлялися (різні автори)

Хапатня – хапанина (А. Свидницький); частування, угощування (І. Франко)

Хапис – хабар (А. Свидницький)

Хаптура, ховтур – хабар, побори натурою (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хаптурництво – збирання поборів, хабарництво (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хаптурок – хабар; побори натурою, які брало духовенство (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хапчивість – поспішність (І. Франко)

Характер: у характері – як, у ролі (М. Грушевський)

Характерник – чаклун, чарівник (М. Кропивницький)

Харалуг – сталь, криця (І. Франко)

Харалужний – сталевий, крицевий (М. Грушевський; І. Франко)

Харамана гнути – верзти небилиці, плести дурниці, дурити (І. Франко)

Харамаркати – невиразно читати, бубоніти собі під ніс (І. Котляревський)

Харач (гарач) – дань, подать ханові (А. Чайковський)

Харлак – бідняк, жебрак; миршавий, хирлявий, нужденний; боягуз; фізично квола людина (І. Франко)

Харно – чепурно, привітно (І. Франко)

Хартія – назва деяких документів, декларацій (М. Грушевський)

Харциз (харцизник, харцизяка) – 1) розбишака, грабіжник; 2) уживається як лайливе слово (різні автори)

Хатня морква – в переносному значенні: жіноча напасть, бурчання, сварка тощо жінки на чоловіка (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хвала – слава, осанна (заст.) (Ю. Дячук)

Хвалабу – хвала богу (І. Франко)

Хвальна – шановна (М. Грушевський)

Хватальний – квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хверт (ферт) – назва літери «Ф» у слов’янському алфавіті (різні автори)

Хвигель (флігель) – житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку (М. Кропивницький)

Хвильки – картярська гра (М. Кропивницький)

Хвистка – пружна, туга (І. Котляревський)

Хвіліжанка (філіжанка) – чашка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Хвойдник – гультяй, пройдисвіт (М. Кропивницький)

Хвонарне – податок на ліхтарі (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хворібниця – лікарня (різні автори)

Хибнути – бракувати (І. Франко)

Хибувати – бракувати, не вистачати (І. Франко)

Химери – причуди (Ю. Дячук)

Хинський – китайський (М. Грушевський)

Хирний – виснажений хворобою, кволий (І. Котляревський)

Хист – мур, стіна (Ю. Дячук)

Хиститися – ховатися, переховуватися, захищатися (О. Кониський)

Хисть – здібність, потенціал (Ю. Дячук)

Хитваніти – хиріти, хорувати (І. Франко)

Хитун – маятник годинника (М. Грушевський)

Хідник – тротуар (різні автори)

Хідники – переходи (І. Франко)

Хіротонія – висвячення (на священика) (грецьке; І. Франко)

Хісєн – користь (різні автори)

Хісни – користь, зиск (І. Франко)

Хісно – добро, пожиток; корисно, вигідно (М. Грушевський; І. Франко)

Хіснуватий – вигідний, корисний (різні автори)

Хіснуватися – користуватися (І. Франко)

Хітка – бажання (А. Свидницький)

Хітон – довгий лляний чи вовняний одяг у давніх греків (різні автори)

Хлань – безодня, прірва (І. Франко)

Хло – скорочене: хлопе (в просторіччі) (І. Франко)

Хлопістика – канцелярське ведення селянських справ (І. Франко)

Хлоста – кара, прочухан (І. Франко)

Хльора – биття, шмагання (І. Котляревський)

Хльорка – 1) гуляща жінка, повія (І. Котляревський, О. Кониський); 2) шмагання, биття, покарання різками; (О. Кониський)

Хлюст – назва картярської гри (І. Котляревський)

Хляб – прірва, твань, болото (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хляби (хляга) – дощова погода; хляби воднії – мокрота (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хляп – ляпас (І. Франко)

Хмаролом – злива, проливний дощ (різні автори)

Хобта – бур’ян (І. Франко)

Хованець – нечиста сила, домовик (І. Франко)

Ховання худоби – вирощування худоби (М. Грушевський)

Ховати – виховувати (І. Франко)

Ховтур – побори натурою, які брало духівництво; милостиня, подаяния (різні автори)

Ховшень – шибеник, ненажера (різні автори)

Ходак – постіл (І. Франко)

Ходаки – постоли (різні автори)

Ходачкова шляхта – дрібна шляхта (І. Франко)

Холодна – приміщення (при волосній управі, поліцейській дільниці і т. ін.) для тимчасового утримання заарештованих (різні автори)

Холодник – холодний борщ на буряковому відварі (І. Франко)

Холоп – слуга, наймит, раб (М. Грушевський)

Холошні – штани (І. Франко)

Холошні куртки – куртки з товстого білого сукна (І. Франко)

Холошня – штанина (І. Франко)

Хом’янути – сильно вдарити (І. Франко)

Хомеука – звичайне дівоче убране на голову в давніших часах, що складалось із круглого обручика, понашиваного квітами, спереду була стяжка чи клямра (М. Устиянович)

Хопта – бур’ян, зілля (різні автори)

Хоронити – оберігати (М. Грушевський)

Хоронитись – зберігатись, оберігатись (І. Франко)

Хоругва – військовий прапор (І. Котляревський); (корогва) – прапор у вигляді полотнища, прикріпленого перпендикулярно до осі древка (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Хоругвь – корогва (А. Свидницький)

Хорунжанка – дочка хорунжого (І. Франко)

Хорунжий – прапороносець, охоронець прапора (різні автори); чин у козацькому війську, прапороносець (І. Котляревський; І. Нечуй-Левицький)

Хорутани – хорвати (М. Грушевський)

Хосен – вигода, користь, зиск (різні автори)

Хосенний – корисний, вигідний (М. Грушевський; І. Франко)

Хосенність – корисливість, корисність, придатність, користь (М. Грушевський; І. Франко)

Хосет (хусид) – справедливий, благочестивий (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Хохол – зневажлива назва українця (М. Кропивницький)

Храбуст (діал.) – капустяне листя; те, що залишається на полі після того, як головки капусти зібрані (Б.-І. Антонич)

Храм – релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події (різні автори)

Храмина – храм, хороми (М. Грушевський)

Храпавий – трухлявий (І. Франко)

Хрест – хрещення (М. Грушевський)

Хрещик – народний танець-гра (І. Котляревський); рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу, танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями (різні автори)

Хрії – 1) авантюри; 2) тези, статті (І. Франко)

Хрія – 1) виконання на письмі якогось завдання; 2) промова; 3) неприємність, клопіт (І. Франко)

Хроб – черв’як (І. Франко)

Хробат (хробіт) – хорват (І. Франко)

Хропавий – кострубатий, хриплий (І. Франко); хропавий (пропалений камінь) – хрупкий, крихкий (І. Франко)

Хрунити – зраджувати (І. Франко)

Хрунь – продажний виборець; українець, який ішов на угоду з польським урядом, зрадник, ренегат (від власного імені, що належить вигаданому героєві тогочасної публіцистики) (М. Грушевський, І. Франко, А. Чайковський)

Хрущики – вергуни (А. Свидницький)

Хуга – завірюха, хуртовина (різні автори)

Худога – художник, митець (І. Франко)

Хука дати – промахнутися (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хука усукти – голову скрутити (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хура – валка підвід (Г. Квітка-Основ’яненко)

Хурдига – тюрма, холодна, в’язниця (різні автори)

Хуртуна – хуртовина (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Хустята шалінові – великі вовняні хустки (І. Франко)

Хутрувати – обмазувати глиною стіни або піч (О. Кониський)

Хухнути – дмухнути (І. Франко)