Версія для друку

Герась Соколенко Баляда

Прощання

Він сказав для неї:

— Прощавай…

Я іду в далекий

Край.

Промінь щастя мого

Згас.

Доля розлучила

Нас.

Шлях мені далекий

У Сибір.

Там немає сонця,

Ні блакитних зір.

Де не квітнуть весни

Як гаї,

Не лунають трелі

Солов’їв,

Моя славна молодість

Одцвіте.

Де тебе зустріну я?

…Ніде…

Пригорнув до серця

І у путь.

Як же їй коханого

Забуть?

Обітерла сльози,

Що туманять зір,

І пішла за милим

У Сибір.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ